Дике полювання в лісах Івано-Франківщини

Щороку в лісах Івано-Франківщини стаються десятки убивств. Тіла убитих нерідко з'їдають у дорогих карпатських ресторанах, а їхніми рештками прикрашають інтер'єри заможних садиб. Точної статистики, скільки саме дичини гине від браконьєрських куль у лісах, назвати не може ніхто.

Проте достовірно відомо, що в більшості випадків незаконне полювання, за яке Кримінальним кодексом передбачено до 5 років позбавлення волі, залишається безкарним. Як кажуть в обласному управлінні лісового господарства, в Україні виявляють тільки менше десяти відсотків порушників-браконьєрів.

Тим часом люди з мисливською зброєю, які не зважають на встановлені законом терміни полювання, нахабніють все більше. Їхніми жертвами дедалі частіше стають уже не рогаті та ікласті мешканці лісу, а колеги-мисливці та цілком випадкові люди. Невдовзі навіть грибникам та туристам буде небезпечно заходити в карпатські ліси. Кажуть, ще деякі особливо зажерливі добувачі халявного м'яса стріляють просто "на шорох", не розбираючи, чи там ведмідь у кущах, чи бабця ожину збирає...

Спочатку тільки факти. Два місяці тому, наприкінці червня, біля села Велика Тур'я Долинського району було виявлено факт незаконного полювання. Утікаючи від правоохоронців, браконьєри покинули свій чорний джип, а в ньому - дозволи на зброю, мобільні телефони, ще якісь документи. В салоні авта та поблизу нього знайшли трьох підстрелених з-під фар козуль. Власника автомобіля уже встановили. Ним, кажуть, виявився підприємець, який має власну мисливську крамницю в сусідньому райцентрі. Слідство у справі дотепер не завершене.

Наприкінці липня у тому ж таки Долинському районі місцевий підприємець, син уже колишнього керівника департаменту з питань виконання покарань, з компанією поїхав на відпочинок, прихопивши з собою мисливський карабін. За його словами, під час пікніка сталася перестрілка: в його бік вистрелили з якогось авта, яке несподівано під'їхало, у відповідь він також вистрелив. В результаті від вогнепального поранення загинула молода дівчина. Жодної нової інформації про обставини цього інциденту міліція не оприлюднює.

Приблизно в той самий час на незаконному полюванні загинули двоє учасників браконьєрки - чоловік на Рожнятівщині та парубок у Долинському районі. У першому випадку за вбивство людини, безумовно, відповідати доведеться, а щодо молодого хлопчини, який необачно повівся з татовою рушницею і сам себе підстрелив, то ця подія минулася без особливого резонансу як нещасний випадок.

Усе перелічене - це тільки очевидні наслідки того дикого полювання, яке все частіше влаштовують власники легальної та нелегальної мисливської зброї. Але складається враження, що ліквідовувати причину загибелі тварин і людей у мисливських угіддях не поспішають ні в лісовій охороні, ні в правоохоронних органах. Чому?

Обізнані люди стверджують, що браконьєрку не можна перемогти тільки тому, що ті, хто покликаний з нею боротися, самі нерідко грішать незаконним полюванням. Як приклад наводять подію дворічної давності, коли група мисливців, до якої входили співробітники міліції, єгер і навіть прокурор, маючи ліцензію на одну козулю, настріляли в лісах Надвірнянщини ще декілька кабанів. Офіційного звинувачення ймовірним браконьєрам ніхто не пред'явив, а судовий позов та скарги в Генпрокуратуру громадського інспектора з охорони довкілля залишаються криком волаючого в пустелі.

...Кожен браконьєр, звичайно, вважає себе істинним мисливцем. І як справжній мисливець, він любить хвалитися своїми незаконними трофеями. Усі такі розповіді рано чи пізно стають відомими в колі любителів полювання. Отож, спілкуючись із досвідченими мисливцями, репортерові "ГК" вдалося укласти своєрідну типологію браконьєрів, яких, як виявилося, можна чітко поділити на декілька категорій.

Наслідки браконьєрського полювання в Долинському районі. Кадри оперативної відеозйомки

Отже, перший тип - це браконьєр-скоробагатько, який за статусом купив собі дорогу рушницю, має не реалізовану в житті агресію і в якийсь момент зрозумів, що всі ті мисливські правила, які приписані законом, йому "не канають". Йому хочеться ходити на полювання тоді, коли є охота. Такому "охотнику" цілком по барабану те, що козуля може бути вагітна. Що зайченята можуть бути малі. Що період розмноження.

"Переважно до цієї категорії належать бізнесмени середньої руки, - розповідав один із співрозмовників. - Солідні бізнесмени найперше поцікавляться, чи всі документи в порядку. Їм дуже важливо, щоб лісничий, єгер чи директор лісгоспу, який його запросив на полювання, мав усі дозволи".

Другий тип - це місцеві люди, які бачать, що твориться в лісі, коли на джипах приїжджають цілі озброєні банди і роблять такий рейвах, що для звіра нема шансу втекти. Вони вирішують: раз так, то і я собі піду в будній день. Вони набагато краще орієнтуються в тому, де звір виходить, які в нього стежки. Як правило, вони не мають права зробити більше одного пострілу, щоб себе не демаскувати. Такі браконьєри часто виявляють винахідливість - заходять у ліс задом (ніби виходили з лісу), сходять по річці, щоб обірвати слід.

"Вони найбільш здобутливі серед браконьєрів, бо всі решта переважно пияки, для яких важливіша вечеря біля вогню, а потім сауна, ніж саме полювання, - розповідали репортерові "ГК" мисливці. - Оскільки по життю ці люди дуже ініціативні, то останнім часом вони масово виїхали за кордон. Але, кажуть, що тепер уже повертаються. Причому везуть із собою добру зброю, яку, як відомо, нескладно провезти через кордон частинами. Цієї осені, коли в оленя почнеться сезон риковиська, вони дадуть йому джосу. Після них ми вже не зможемо показати своїм дітям оленя у наших лісах".

Третій тип - колишні і теперішні працівники правоохоронних органів та інших силових структур. Про них розповідають як про найнахабнішу і найшкідливішу категорію. "У них є ксіва, якісна зброя, купа вільного часу і кругова порука, - говорив один із мисливців. - Вони можуть мати одну ліцензію на кабана, але дуже жадібні і тому накривають ціле стадо. Після них залишається багато підранків. Деякі з них особливо жорстокі і добивають звіра прийомами рукопашного бою, демонструючи професійні навички".

Представники перелічених браконьєрських типів майже ніколи не відповідають за незаконне полювання. Перші мають можливість відкупитися, другі - уміють сховатися або домовитися по-приятельськи з лісовою охороною, а треті вважають, що самі уособлюють закон. Найчастіше до адміністративної відповідальності притягають загалом законослухняних мисливців, яких можна швидше назвати порушниками, ніж браконьєрами. У них є, скажімо, дозвіл на зайця, а вони, побачивши сліди кабана, накрили його в лісі, пристрелили, м'ясо поділили і покидали в рюкзаки. Якщо їх не спіймають, то більшість порядних мисливців після такої облави відчувають сором. А хтось, відчувши смак халяви, після цього може спробувати зайнятися і серйозною браконьєркою.

...Розгул незаконного полювання часто пояснюють низькою свідомістю самих мисливців. Мало хто говорить про ті передумови, які створює для браконьєрства сама держава через недосконале законодавство та повсюдну корупцію.

Кажуть, отримати мисливський квиток і дозвіл на зброю тепер можна всього за два дні, якщо знати, кому і скільки заплатити. Щоб офіційно стати мисливцем, досить здати символічний іспит в управлінні лісового господарства... на комп'ютері. Ветерани полювання говорять, що той контроль за мисливцями, який був раніше, безповоротно втрачено після того, як в 1996 році уряд прийняв нове положення про полювання, яке значно спростило існуючі раніше правила.

"Раніше потрібно було мати рік кандидатського стажу, щоб отримати зелений вкладиш у квиток, який давав право на придбання мисливської зброї, - розповідав колишній мисливствознавець. - Тобто, не зважаючи ні на вік, ні на посаду, мисливець-початківець мав рік відходити з патиком як загонщик. Тоді лиш він міг придбати гладкоствольну рушницю, а ще через сім (!) років - нарізну зброю".

Зараз мисливської зброї в Івано-Франківській області зареєстровано більше, ніж перебуває на обліку мисливців. Здається, така доступність зброї призвела до втрати культури полювання. Звідси і браконьєрка, і нещасні випадки.

"Щоб ефективно боротися з браконьєрством, у нас має бути краще матеріальне заохочення працівників лісової охорони, - пояснював репортерові "ГК" заступник начальника обласного управління лісового господарства Михайло Бойчук. - Бо ж рейди ми проводимо і вночі, і у вихідний день. Це створює свої проблеми. В області у нашому розпорядженні всього одна машина. У відділі - двоє працівників. До того ж важко впливати на ситуацію, коли ми слабше технічно оснащені, ніж браконьєри, які мають можливість купити в мисливських магазинах і прилади нічного бачення, і оптику, та й позашляховики мають потужні".

За даними охоронців лісу, з початку цього року загалом по області єгерськими службами УТМР та лісгоспів було складено 120 адмінпротоколів про порушення правил полювання. На порушників накладено штрафів на 7,5 тисяч гривень. Тобто штраф в середньому склав 68 гривень. У браконьєрів було вилучено 28 одиниць гладкоствольної зброї. Накладено стягнень на суму 108 тисяч гривень за завдані збитки мисливському господарству. Але з цієї суми сплачено до державної казни тільки 36 тисяч. Решта - в судових пересудах та касаціях. І всього лиш за 5 випадками незаконного полювання було порушено кримінальні справи.

"Невелику кількість кримінальних справ можна пояснити тим, що на сьогодні в законодавстві немає чітко визначеної градації, від якої суми збитків настає кримінальна відповідальність, - пояснював Михайло Бойчук. - Зараз на розгляді в Кабміні зміни до закону про мисливське господарство, де чітко сказано, що кримінальна відповідальність - від 4 тисяч гривень нанесених збитків. Якщо цей законопроект пройде, також будуть збільшені штрафні санкції в три рази".

Поки ж браконьєри відчувають безкарність, натрапити на них можна всюди. В заповідному (на папері) Дністровському каньйоні вони винищують стада кабанів. У Чорному лісі вистежують залишки оленів та козуль. У гірських районах полюють на глухарів. А навколо Івано-Франківська фарами висвічують на скошених полях зайців, коли довговухі виходять поїсти молодої трави і при цьому, як відомо, наспівують дивнії слова...

Богдан СКАВРОН