Мешканці Ужгорода житимуть у 2015 році на півмільярда гривень

Як повідомили в мерії, загалом обласний центр заробить 195,7 мільйона гривень, тобто майже 37% усього бюджету. Найбільше, 150 мільйонів, із цієї суми отримають виключно за рахунок податку з доходів фізичних осіб. Решту грошей Ужгород візьме через офіційні трансферти. Мова йде про 323,3 мільйона гривень.

В Ужгороді прийняли бюджет. У 2015 році ужгородці житимуть на півмільярда гривень. Сума, звісно, вражає. Проте приводів радіти небагато. По-перше, цей бюджет свідчить: ні про яку фінансову децентралізацію з Києвом не йдеться. По-друге, ситуація з Держказначейством досі незрозуміла. Ця структура ще з минулого року «висить» Ужгороду близько 60 мільйонів гривень. І чи не заблокують вже нові бюджетні виплати – під питанням. Тому бюджет є, але грошей може й не бути…

З надією на трансферти

У середу після обіду мешканці Ужгорода вже знали, за які кошти житимуть у 2015-му. Проект бюджету зранку затвердили члени виконкому, а потім за нього проголосували 34 депутати міської ради. Сам документ можна побачити та вивчити на сайті Ужгородської міськради. Згідно з ним, бюджет обласного центру складає 534 мільйони 274 тисячі 800 гривень. Із цієї суми доходи загального фонду бюджету міста складуть майже 519 мільйонів гривень, а доходи спеціального фонду – 15,3 мільйона. Стільки ж буде і видатків. Варто зазначити, що в резервний фонд закладуть 1 мільйон 200 тисяч гривень.
Ці цифри означають, що Ужгород житиме переважно за рахунок податків із зарплат та допомоги держави, а не завдяки надходженням з оренди землі чи нерухомості. Як повідомили в мерії, загалом обласний центр заробить 195,7 мільйона гривень, тобто майже 37% усього бюджету. Найбільше, 150 мільйонів, із цієї суми отримають виключно за рахунок податку з доходів фізичних осіб. Що стосується землі та нерухомості, то в міськраді надіються на 11 мільйонів на рік, що на 0,2% більше, ніж раніше. Це саме чекають і від оренди комунального майна та податку на прибуток підприємств комунальної власності. За підрахунком Департаменту міського господарства, обсяг очікуваних надходжень складе 1,5 мільйона. Решту грошей Ужгород візьме через офіційні трансферти. Мова йде про 323,3 мільйона гривень. Щоправда, які саме ці трансферти, – в документі не уточнено. Скоріш за все, мова йде про дотації з Держбюджету.

Обділити спорт та сільське господарство

Куди ці кошти підуть? У першу чергу, на «захищені статті». В бюджеті до них віднесли зарплату бюджетникам (226 мільйонів), забезпечення медзакладів ліками та харчуванням – дітей (18,2 мільйона), оплату енергоносіїв, соц­виплати інвалідам та … науково-технічні розробки.
Інші кошти розподілять таким чином. Сама міськрада отримає 19,2 мільйона на своє функціонування, 179 мільйонів піде на освіту, 84,2 – на охорону здоров’я, 140 – на соціальний захист населення. Освіту та медицину фінансуватимуть із Києва. Як стало відомо, з 179 мільйонів, закладених у бюджеті на школи та садочки, 101 має прийти у вигляді субвенції з Державного бюджету. Те саме стосується й лікарень. Між іншим, із 84 мільйонів 1,8 направлять на реалізацію спеціальних місцевих програм: по боротьбі з туберкульозом, цукровим діабетом та іншими хворобами.
Інші життєво необхідні галузі, як завжди, збиратимуть крихти зі столу. Так, на розвиток транспортної інфраструктури місто отримає 17,2 млн грн, 12,6 млн – на культуру, 3,3 млн – на будівництво, 1,9 млн – на розвиток фізичної культури й усього 257 тисяч – на сільське господарство. Ці цифри хоч і передбачають переважно 6 нулів, але насправді дуже малі. До прикладу, на розвиток 10 видів спорту виділили 25 тисяч гривень. Словом, при нинішніх цінах – це майже нічого. Проте на відзначення державних та місцевих свят виділили 230 тисяч гривень. Кому що важливіше…

Відновити центр та шукати новий цвинтар

А як же розвиток міста? В цьому бюджеті є кошти на реконструкцію історичного центру, пошуки нового кладовища та на дитяче плавання. Так, згідно з проектом бюджету, 11,5 мільйона гривень планують віддати на відновлення історичного центру міста, майже 14 мільйонів міська рада хоче виділити на ремонт та утримання доріг. Ще 1,25 мільйона піде на реставрацію пам’ятки архітектури – будівлі амбару та винного льоху по вулиці Ракоці та на розроблення містобудівної документації для неї. Окрім того, міська влада виділила кошти на участь у ґрантовому проекті «Ярослав – Ужгород: спільна ініціатива для покращення туристичної привабливості історичних міст-побратимів», на програму створення містобудівного кадастру, на програму навчання плаванню дітей і розвитку водних видів спорту, на підготовку до продажу земельних ділянок тощо. Чимало мільйонів піде й на інші програми благоустрою обласного центру. Що цікаво, 7 мільйонів міська рада віддасть на «Програму організації та обслуговування міського кладовища на 2013 – 2016 роки». А воно буде нове. Виявляється, на словацькому кордоні його будувати не будуть і тепер шукають інше місце.
Загалом міська влада дивиться на цей бюджет з оптимізмом. До речі, ставки податку на нерухомість, які мали прийняти на сесії в середу й які в майбутньому наповнюватимуть місцеву казну, станом на четвер цього тижня депутати так і не погодили – тривали дискусії. Також мали прийняти на наступній сесії в п’ятницю суму акцизу з паливно-мастильних матеріалів – цим тепер теж опікуються органи місцевого самоврядування. Відтепер ця сума буде йти в міський бюджет. За розрахунками, очікують додатково 20 мільйонів гривень. Таким чином, бюджет Ужгорода буде мати профіцит або простими словами – хороший надлишок. Проте радіти зарано. Адже попри всі обіцянки нинішньої влади, децентралізації так і не відбулося. А це означає, що Держказначейство в будь-який момент може знову заблокувати кошти й торішня пісня «гроші є, але їх не дають» знов-таки лунатиме.
Дмитро ГОНЧАР