ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Мешканці Закарпаття збирають небувалий врожай лісових грибів! (ВІДЕО)

    26 квітня 2024 п'ятниця
    67 переглядів
    Ліси Закарпаття цьогоріч переповнені грибами — хоч бери косу й коси
    За годину – півпакета білих! Таміла Михайлко щойно повернулася з лісу на Перечинщині. Каже: довготривалі дощі та тепла погода посприяли ранньому та щедрому грибному сезону.
    Для більшості місцевих – гриби це спосіб підзаробити. Уздовж трас на Перечинщині 10-ки кошариків з відбірними білими різних розмірів. Ціни від ста до 250-ти гривень, залежно від розміру кошика та грибочків.
    Продають гриби вже і на ужгородських ринках, щоправда, здебільшого вони теж привезені з Перечинщини. Марія щойно приїхала з 6-ма кілограмами білих. Каже: зазвичай збирає більше, та зараз людей у лісах багато. Зате кожен гриб – чистий, свіжий та без шкідників.
    Біологи кажуть: грибів зараз багато не лише через сприятливу погоду, а й через «неврожай» минулої осені. Пояснюють: грибниці не виснажені, тому цієї весни вродило добре. Нагадують, на Закарпатті найчастіше плутають молоду бліду поганку з печерицями, тому радять звертати увагу на досить характерну ніжку в отруйних. Вона має потовщення біля основи, добре виражену плівчасту обгортку в нижній частині і міцно прикріплене до неї кільце. Також біологи кажуть: отруїтись можна і їстівними грибами, зібраними у забрудненому лісі чи при дорозі.
    Цьогоріч випадків отруєння грибами в області ще не фіксували, кажуть лікарі, та в середньому щороку стається до 20-ти. Часто до мед закладів потрапляють цілими сім’ями. Та найнебезпечніші гриби для дітей. Малюкам до 2-х років їсти їх взагалі не рекомендують.
    Фахівці нагадують: перед вживанням, гриби варто обов’язково піддавати термообробці. Найкраще, навіть перед обсмажуванням відварити їх і в жодному разі не брати до кошика ті, у яких сумніваєтесь!
    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору