Остап Семерак: реформатор чи політичний бізнесмен, що заробляє на екології (фото та відео)

Один із "найскромніших" і непримітніших міністрів, Остап Семерак за минулий рік став "улюбленцем" преси. Незважаючи на всю зовнішню невибагливість і заяви про реформування ввіреної йому галузі екології і природних ресурсів, ЗМІ звинувачують його в причетності до цілого ряду корупційних схем. А причиною багатьох розслідувань стала електронна декларація.

Обов'язкові електронні декларації, впроваджені минулого року для вітчизняної еліти, пролили світло на реальну спроможність чиновників і політичних діячів країни. Завдяки цьому виду звітності населення дізналося про реальні статки своїх представників у владі. І багатьом декларації зіпсували бездоганний імідж скромних політиків з народу.

Одним із таких новоявлених "олігархів" виявився нинішній міністр екології і природних ресурсів Остап Семерак. Його декларація дала поштовх для десятків журналістських розслідувань і розкрила факти, що можна трактувати як корупцію. ЗМІ приписують міністрові відразу декілька схем незаконного збагачення.

Хороми на Печерську

Як змінився фінансовий добробут міністра практично за рік на посаді, стане відомо не раніше весни. Але і декларація, опублікована навесні 2016-го за попередній рік, дала багато приводів для сумнівів у його бездоганній репутації.

За 2015 рік, коли міністр був ще народним депутатом, Остап Семерак задекларував дещо більше 1,8 млн грн. При цьому дохід від зарплати склав усього 79 тис. грн. Іншу суму, як випливає з документа, міністр заробив відчуженням майна. Якого саме – не вказано.

У розпорядженні міністра і його сім'ї числяться три автомобілі. Два з них: седан Jaguar S-type 2006 р. в. і джип Volkswagen Touareg 2011 р. в., куплений за 993 тис. грн, – належать Остапу Семераку. А його дружина їздить на Toyota Camry.

Але найцікавіше в декларації – квартира в центрі столиці. Її площа складає 177 кв. м і розташована на елітному Печерську. Хоча в декларації вказано, що така сама квадратура є й у власності дружини міністра. Тому багато хто стверджує, що реальна площа помешкання складає 354 кв. м. Експерти говорять, що в 2011-2013 рр. така ж квартира в цьому будинку коштувала від 800 тис. доларів.

Звідки у непримітного політика і держслужбовця взялися такі суми на придбання квартири, історія замовчує. Сам міністр походження грошей пояснював продажем земельної ділянки на 26 соток. Але журналісти знайшли нестикування. Ділянка не може коштувати 800 тис. доларів, та і продав він її у 2014 році. А квартиру придбав раніше. Правда, в 2014-му він оформив на нерухомість новий ордер, і вийшло, що апартаменти нібито придбані саме в цей період.

До речі, і сам будинок у столиці вважають скандальним. Ділянку місто виділяло ректорові Михайлу Поплавському під будівництво гуртожитку. Проте землю перепродали нардепу – колезі Остапа Семерака.

Скандал із минулого

З початку своєї трудової діяльності Семерак практично завжди займався державною службою або політикою. Однак до недавнього часу йому не вдавалося досягти будь-яких вершин.

Ще 20 років тому, коли Остап Семерак тільки починав політичну кар'єру, він відкрив ТОВ "Ерго-Івано-Франківськ". Разом із ним засновником цього підприємства виступив давній друг і бізнес-партнер Євтушенко Сергій Анатолійович. У них було декілька магазинів будівельних матеріалів.

Все б нічого. Але виявилося, в середині 2000-х вони були втягнуті в темну фінансову історію. У 2007 році директором цього підприємства був Костянтин Магновський – фігурант одного скандалу.

У 2007-2008 роках згаданий директор взяв у "Райффайзен банк Аваль" кілька кредитів на суму 680 тис. доларів. А фірма Семерака і Євтушенка виступила одним із поручителів. Зрозуміло, гроші банку ніхто не повернув, навіть незважаючи на цілий ряд виграних у судах справ. Судові тяжби тривали декілька років, доки в 2013-му нинішній міністр не збанкротив свою фірму.

Куди пішли ці гроші, теж невідомо. Але цікавим залишається той факт, що після першого кредитного траншу 22 листопада 2007 року Остап Семерак купує автомобіль Jaguar S-type (2006 року випуску) вартістю 60 тис. доларів. Можливо, це лише збіг. Як і те, що восени 2007-го політик-початківець став народним депутатом за списками партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко. Хоча до цього вже робив ряд спроб, проте не набирав більше 10% голосів.

Еволюція кар'єри

За багато років роботи в різних партійних структурах Остап Семерак обзавівся корисними зв'язками, які, за заявами ЗМІ, підтримує і до цього дня. Але справжній поштовх у кар'єрному зростанні він отримав лише в 2006 році, коли його взяла у свою команду тодішній губернатор Київщини Віра Ульянченко. В адміністрації Ульянченко він зблизився з Юлією Підкоморною – яку потім двічі лобіюватиме на посади в Кабміні. А через свою дружину Орисю він познайомиться з її бізнес-партнером по ТОВ "Ост-груп" Олегом Діденком (майбутній голова "Газу України").

Разом із проходженням Остапа Семерака в Раду добре пішла кар'єра і його "колег". Бізнес-партнер Сергій Євтушенко став заступником Владислава Каськіва, керівника незрозумілої організації Державного агентства з управління національними проектами. Усі пам'ятають гучну історію крадійства бюджетних коштів у ході реалізації фіктивного проекту "LPG термінал".

Після Революції Гідності Остап Семерак набрав ще більшої політичної ваги: 27 лютого він став міністром Кабінету Міністрів в уряді Арсенія Яценюка. Водночас непогано влаштувалися і його друзі: Юлія Підкоморна стала заступником керівника Служби міністра Кабміну, а Сергій Євтушенко зайняв місце Каськіва.

Кар'єри "партнерів" складалися настільки добре, що у кінці 2016 року Підкоморна була призначена Міненергетики державним секретарем. А з 2014 року бізнес-партнер дружини міністра Олег Діденко очолював компанію "Газ України", а тепер він став на чолі ТОВ "Газорозподільні системи України", що замінило її. Сам Остап Семерак у квітні 2016 року став міністром екології і природних ресурсів.

Корупційні підозри

Якби не скандальна декларація міністра, то увага до його персони з боку ЗМІ була б мінімальною. Але після історії з квартирою преса почала копати. У результаті журналісти склали цілий список напрямів діяльності міністра, в яких є підозри на корупцію.

З приходом на міністерську посаду Остап Семерак розгорнув політику з реформування галузі. Восени почалася ціла кампанія зі зміни правил роботи у галузі утилізації небезпечних відходів. Цьому послужило прийняття нових ліцензійних умов у сфері поводження з небезпечними відходами. Багато представників галузі запевняють, що реформа перетворилася на переділ ринку на користь нової команди міністерства.

Відразу почалися масові перевірки підприємств – а їх близько 300. Це послужило передумовами для появи корупційних схем. А історія пам'ятає, що вже не один міністр погорів на подібних схемах. Коли прибирали конкурентів і згодом небезпечні відходи утилізували за допомогою "певних" компаній за кордоном в рази дорожче. При цьому освоювалися мільйони з бюджету країни.

Результат змін не змусив на себе чекати. За короткий період підлеглі Остапа Семерака позбавили ліцензій 9 підприємств, більше як 80 ліцензіатів включені до плану проведення перевірок.

Першим під міністерські жорна потрапило житомирське підприємство "Еко Нова", єдине в Україні, що має вузькоспеціалізоване устаткування для утилізації прострочених і заборонених агрохімікатів та пестицидів.

Представник підприємства відкрито звинуватив міністра в корупції. А реальна причина, чому у вітчизняних компаній забирають ліцензії, – 600 млн грн, закладених у бюджеті на утилізацію відходів. Саме за цей куш, за словами експерта, і точиться боротьба.
При цьому дії міністерства йдуть врозріз із здоровим глуздом. Підприємство, яке в рік може заробляти 500 млн грн і приносити дохід до бюджету країни, простоює. Складається враження, що конкурентів просто знищують.

На цьому фоні дивно виглядає інший факт. Мінекології, окрім пестицидів, займається видачею ліцензій на переробку і утилізацію побутових відходів. Як виявилося, ця справа прибуткова. Особливо якщо ліцензії видавати липовим фірмам. Як це сталося в Одеській області. Там ліцензії отримали ТОВ "НПК Укрекопром" (ЄДРПОУ 39624900) і ТОВ "Утильвторпром" (ЄДРПОУ 39447017), які виявилися дочірніми фірмами однієї і тієї ж офшорної компанії Estro Ltd (м. Вікторія, 103, Шам Тонг Плаза, Сейшели), розташовувалися за однією адресою, – і не мали жодного устаткування для переробки відходів.

Як таке могло статися – питання до міністра. Але швидше за все воно залишиться без відповіді. Адже практика свідчить, що міністр екології усі скандальні моменти залишає без коментарів. А в результаті маємо катастрофічну ситуацію в галузі. І Львів, завалений сміттям, що розвозять по всій країні, витрачаючи мільйони бюджетних коштів, – тому підтвердження.

Зазіхнули на ліс

Одночасно з пестицидами міністр Остап Семерак зацікавився темою лісів України. Правда, його позиція в цьому питанні неоднозначна. Спочатку він підтримував введений в Україні мораторій на експорт лісу-кругляка. Але опісля політика чиновника змінилася. ЗМІ назвали його одним із лобістів скасування мораторію.

"Заборона лісу-кругляка необов'язково призведе до зменшення незаконних рубок", – зазначив міністр в одному з інтерв'ю. Але навіть після цього він так і не сформував чіткої позиції по відношенню до мораторію.
ЗМІ вказують, що є декілька причин такого мінливого настрою міністра. Одна популістська – бажання зберегти імідж борця за екологію, а в такому разі він не може виступати за відміну мораторію. І протилежна – можливість отримання "вдячності" від європейських лобістів скасування мораторію.

Але така невизначеність не відмінює бажання міністра Семерака дістати у своє підпорядкування ліс. І в цьому, схоже, йому допомагає нинішній куратор лісової промисловості міністр агропрома Тарас Кутовий.

"Державні підприємства не мають бути монополістами в управлінні лісами", – заявив міністр на першому засіданні робочої групи з реформування підходів в управлінні лісовими ресурсами.

Остап Семерак уже виступив з ідеєю забрати контроль над лісами України у своє підпорядкування. Він пропонує створити нову службу природоохоронного контролю і передати ліси їй. Тому що нинішні розпорядники розглядають деревину як ресурс.

Таким чином ліс піде під контроль Службі лісів України, підвідомчій Семераку. А це ні мало ні багато – видача ліцензій на вирубування лісу. Тут криються величезні кошти.

При цьому міністра не хвилює, що доведеться скоротити половину із 50 тисяч співробітників лісгоспів: вони будуть не потрібні. Та і місцеві бюджети не отримуватимуть прибуток від лісгоспів, оскільки вони припинять функціонувати як юрособи. І всі податки платитимуть виключно в столиці.

А щоб зрозуміти, про який порядок цифр йдеться, треба знать хоч би те, що від лісової промисловості держава отримує на рік близько 4 млрд грн.

Смерть геології

Окрім екологічних питань, міністерство Остапа Семерака опікується і питанням природних ресурсів. Тут ЗМІ вбачають ще одну схему незаконного збагачення. Особливо якщо згадати, що саме міністр прилаштував своїх старих знайомих на посади Міненергетики і газової галузі.

Вже сьогодні міністрові закидають розправу над геологічною службою країни. У цій галузі була розгорнута робота з реформування, яка також припускала скорочення витрат на 10%. А фактично витрати урізали на 32% – скоротивши велику кількість спеціалістів.

ЗМІ пишуть, що результат реформи можна подивитися на прикладі держпідприємства "Кіровгеологія", де його новий начальник Віталій Нельга фактично збанкротив підприємство, і тепер займану ним територію збирається викупити забудовник – щоб звести там торговий центр.

При цьому призначенець Семерака Нельга раніше вже довів до банкрутства "Полтаванафтогазгеологію". За словами фахівців, що звільняються, ще півроку таких реформ – і в Україні просто не буде кому не те що розвідувати надра, але навіть просто зберегти у розпорядженні держави вже наявну інформацію про підземні ресурси.

Що криється за такими змінами у сфері екології і природних ресурсів – невміле управління або корисливий намір, – можна лише припускати. Але вже точно ясно інше: довіряти таке міністерство людині без певного багажу знань (а в біографії Остапа Семерака не значиться профільної освіти), щонайменше, безвідповідально. І не лише по відношенню до екології, але й усієї держави, яка в умовах кризи має піклуватися про те, щоб підприємства і ресурси приносили максимальну користь економіці. Зараз ми бачимо кардинально протилежну ситуацію: закриття підприємств, екологічні скандали, накопичення небезпечних відходів, отруєння природи і занепад геологорозвідки.