Про всі проблеми перебування на території Шенгенської зони

Нагадаємо, що 2 роки тому було скориговано правило підрахунку терміну перебування на території Шенгенської зони.

З тих пір при перетині кордону беруть до уваги попередні поїздки в країни Шенгенської за минулі 180 днів. При цьому сюди можуть ставитися також поїздки, вчинені з попередніми візами.


В останні кілька днів в Facebook вірусно поширюється статус Анастасії Ямщікової про те, як польські прикордонники винесли їй заборону на в'їзд до Шенгену через сумнівний, на її погляд, підрахунок терміну перебування в ЄС.


Це повідомлення вже зібрало більше тисячі репоста і під тисячу лайків, не залишає сумніву: проблема є.


І мова йде не про проблему з візовим режимом.


"Рішення прикордонників - цілком законне і єдино правильне. Проблема в тому, що порушником можна стати без наміру, просто через незнання."


Саме так, як сталося з Анастасією.


Якщо коротко, то автор вважала: отримавши візу з правом перебування в Шенгені протягом 90 днів, ти можеш точно розраховувати на ці 90 днів і не станеш порушником. А насправді схема підрахунку - значно складніше.


"Європейська правда" публікує коментар тимчасово виконуючою обов'язки Представника України при ЄС Любові Непоп про те, які насправді правила Шенгену. Тим, хто часто подорожує в ЄС, варто знати ці норми.


Питання безвізового діалогу є одним з ключових пріоритетів у відносинах України з ЄС. І зараз, поки ми рухаємося в цьому напрямку, треба розуміти особливості як отримання, так і використання Шенгенських віз.


Зупинимося на двох питаннях: терміни перебування в Шенгенській зоні, а також зняття відбитків пальців при подачі заяв на отримання Шенгенських віз.


Правило обчислення строку перебування два роки тому дійсно було скориговано.


26 червня 2013 були внесені зміни до Конвенції про застосування Шенгенської угоди, Кодексу Шенгенських кордонів і Візового кодексу ЄС і з 18 жовтня 2013 ЄС -Використовує новий спосіб обчислення кількості днів для тих, хто має Шенгенські візи.


Стандартна формула, на перший погляд, залишилася колишньою - перебувати в країнах Шенгену можна не більше 90 днів протягом 180-денного періоду.


Але на практиці цей період починає обчислюватися нема з того дня, коли ви отримали останню візу, а раніше. Тобто Ваші попередні поїздки в Шенгенську зону, по іншими візами, теж беруться до уваги.


При виїзді з Шенгенської зони на кордоні вивчаються ваші поїздки за останні 180 днів.


Тобто, якщо ви виїжджаєте з Шенгену (будь-яким шляхом: повертаєтеся з Польщі в Україну, або відлітаєте з Амстердама в США), наприклад, 31 серпня, то до розрахунку беруться всі ваші поїздки, починаючи з 4 березня. Протягом цього періоду сумарна кількість днів, проведених в Шенгенській зоні, не повинна перевищувати 90 днів.


І навіть якщо за минулі півроку у вас було кілька віз, нехай навіть виданих різними країнами Шенгену (і не тільки мультивізи, але також одноразові), вони так само беруться в розрахунок.


Логіка полягає в тому, що в разі перевищення ліміту в 90 днів ви проводите в Шенгені більше часу, ніж за його межами, тобто повинні отримувати дозвіл на тимчасове або постійне проживання. А це - зовсім інша процедура.


Важливо також враховувати, що в Шенген входять не всі країни ЄС.


Перебування в Болгарії, Великобританії, Хорватії, Ірландії, Румунії та на Кіпрі, не входять до Шенгенської зони, але є державами-членами ЄС, не береться до уваги при розрахунку. Зате враховується перебування в Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії та Швейцарії, які не є членами ЄС, але входять до Шенгенської зони.


Підрахунок дійсно може здатися складним. Тому в ЄС зробили онлайн-інструмент для подорожуючих.


На сайті Європейської Комісії створено спеціальний калькулятор для самостійного обчислення дозволеного терміну перебування, який можна знайти за цим посиланням. Також ЄК опублікувала керівництво, що містить інформацію про нині діючі правила і практичні приклади користування калькулятором.


Варто також додати, що з проблемами, про які йде мова, можуть зіткнутися дуже обмежене коло туристів - ті, хто проводять в Євросоюзі більше часу, ніж поза ним.


І ці правила поширюються не тільки на українців, але також на всіх інших громадян, яким потрібні візи для поїздки в ЄС (і навіть на більшість тих, хто має право на безвізовий в'їзд до Шенгену).


Що ж до другого питання - зняття відбитків пальців - воно регулюється відповідно до вимог Візової інформаційної системи ЄС (ВІС).


Зазначена система почала функціонувати в Україні та інших країнах Східного партнерства по 23 червня 2015 року. З цього часу при подачі заявки на отримання Шенгенської візи наші громадяни повинні надавати біометричні дані, у тому числі відбитки пальців.


Така процедура потрібна тільки при першій подачі заявки на отримання Шенгенської візи. У наступні п'ять років (59 місяців), коли Ви звертатіметесь за новими Шенгенськими візами, додатково здавати відбитки не потрібно.


Разом з тим у разі отримання національної візи країн-членів ЄС вимогу про надання таких даних регулюється виключно законодавством відповідних держав.


Відбитки, які ви здали для національної візи, не можуть вноситися в бази даних ВІС. Це означає, що при подальшій подачі заявки на отримання Шенгенської візи доведеться знову пройти процедуру зняття біометричних даних.


У випадку, якщо Ваші права були порушені консульствами Шенгенських країн, Ви можете розраховувати на підтримку МЗС.


Про такі випадки, що мали місце при оформленні або використанні Шенгенських віз (якщо громадянин повідомив про них до Департаменту консульської служби МЗС), Представництво України при Євросоюзі регулярно повідомляє Єврокомісію. А Брюссель, у свою чергу, перевіряє, чи дійсно мало місце порушення, і за результатами проводить відповідну роботу з державами-членами.


Тому існує налагоджений механізм взаємодії зі стороною ЄС, який дозволяє забезпечити дотримання прав українських громадян і належне виконання Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та Євросоюзом.


Ми й надалі маємо намір його використовувати.


Але для цього необхідно, щоб українці, права яких дійсно були порушені, залишали образу не тільки в соціальних мережах і в розмовах з друзями, але також повідомляли про свої проблеми в Міністерство закордонних справ.