Письменник Андрухович презентував в Ужгороді свою нову книгу

Головним гостем ювілейних «Березневих котів» назвали Юрія Андруховича, котрий рамках фестивалю любові і мистецтва презентував в Ужгороді свою нову книгу «Тут похований Фантомас». Це – вибране із текстів-колонок, котрі письменник веде на одному із провідних інтернет-ресурсів країни.

Із більш ніж 200 есеїв, які Юрій Андрухович писав із грудня 2010 року, автор відібрав 73. Всі вони розміщені в хронологічному порядку. Вражає, що є такі, які не втратили своє актуальності навіть сьогодні. А назву для збірки обрав невипадкову, метафоричну.

«Ця назва мені здалася у певному сенсі комерційною, тому що вона інтригує. А з іншого боку я полюбив цей образ. Ми пам’ятаємо епоху Фантомаса, коли його показували у радянських кінотеатрах. Він нібито мав бути страшним, він мав лякати. І невідомо чи він взагалі був людиною. Я ніколи не бачив, але чув, що в американців є своя версія відомого роману початку ХХ століття про Фантомаса. І вона мала бути за всіма законами щось на кшталт фантастичного трилера. Натомість французи зробили з цього кінокомедію. Глядачі насправді реготали з нього. Водночас, коли вони йшли на нього, то думали, що буде страшно. Мені здалося, що це якась квінтесенція нашого стану сьогодні. Увесь час зараз страх панує над нами, а ми перемагаємо, тому що, виявляється, що ми можемо з цього сміятися. От ми вже ніби позбулися свого злочинця із нашого життя, але він, навіть похований, ще продовжує тиснути, давити і псувати нам наші плани і наміри», - розповів на літературній зустрічі Юрій Андрухович.

Письменник зачитав кілька текстів, зірвавши хвилі оплесків, опісля роздавав автографи і фотографувався з читачами. Зустріч пролетіла, наче мить, але ужгородці вже чекають на нову зустріч, із новою книгою, над якою автор працює вже дуже давно, ще з 1990 року. За словами Андруховича, він написав вже 5 історій нечестивців різних часів – від XVII століття і до наших днів. Сьогодні він перебуває у творчих муках стосовно того, скільки таких історій повинно бути. Нам залишається тільки чекати швидкого вирішення цієї письменницької дилеми.