ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

В Ужгороді відслужили Святкову Божественну Літургію на честь свята Введення в храм Пресвятої Богородиці та помолились за українських захисників Вітчизни

    20 вересня 2020 неділя
    В Ужгороді на Святковій Божественній Літургії

    4 грудня в Ужгородському Хрестовоздвиженському греко-католицькому кафедральному соборі прийшло деклька сотень вірників. Адже, цього дня відзначають світлий та чистий християнський празник – Введення в храм Пречистої Діви Марії.


    Святкову Божественну Літургію з мированням на честь великого свята в храмі відслужили настоятель Собору о. Іван Тидір, сотрудник Собору о. Павло Сабов та диякон Назарій Винницький.
    Празник Введення закликає багатьох з нас задуматись над своїм життям, безгрішністю, до якої нас кличе Господь. Прекрасним прикладом цьому є життя Діви Марії. Більше двох тисяч років тому, коли малій Марії було 3 роки, батьки майбутньої Матері Спасителя Ісуса Христа привели її до храму та віддали в руки первосвященика Захарії. Із апокрифічних книг та Протоєвангелія Якова і Псевдоєвангелія Матея "Про Різдво Пречистої Діви Марії" довідуємося, що батьки Діви Марії святі Йоаким і Анна, будучи бездітними, дали обіцянку, що, як у них з'явиться дитина, то віддадуть її на службу Богові у храмі Єрусалима. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм донечку. Богопослужні Йоаким і Анна виконали свою обіцянку. У храмі Пресвята Богородиця перебувала багато років – доти, доки, як доросла дівиця, не була заручена зі святим Йосифом.
    Служителі Святої Церкви зазначають, що Введення в храм Пресвятої Богородиці належить до дванадцяти великих празників. Він має один день перед- і чотири дні попразденства. Про нього є згадки з V ст., але треба було аж кількасот літ, доки він став загальнопоширеним на усьому Сході. З проповідей на цей день царгородських патріярхів Германа (715-730) і Тарасія (784-806) відомо, що празник Введення був встановлений у VIII ст. У Синайському Євангелії з VIII ст., яке подарував до синайського монастиря цісар Теодосій III (715-717), серед дванадцяти празників згадано і празник Введення. Цей празник є і в грецьких місяцесловах з IX століття. І з цього століття його знають і святкують усі. Синайський канонар з ІХ-Х ст. фіксує празник Введення під назвою: "Пресвятої Богородиці, яку привели в храм Божий, коли вона мала три роки".
    На Захід празник Введення прийшов досить пізно — аж при кінці XIV століття, а в середині XV ст. поширився по всій Європі. І Захід святкує празник Введення того самого дня, що й Східна Церква — 21 листопада (за старим стилем), тобто – 4 грудня.
    Так як 6 грудня в Україні відзначатимуть 20-річчя Збройних Сил України, священники Кафедрального Собору разом із вірниками помолились за українських воїнів та їхніх батьків, які виховали відданих та сміливих захисників Вітчизни.
    Т. Горянка,
    В. Попович
    Фото авторів

    Молитва на Введення Пречистої Діви Марії
    Пречиста Діво Маріє, Святине Пресвятої Тройці, від віків вибрана Донькою Небесного Отця, Мати Божого Сина, Обручнице Святого Духа!
    Ти в оце свято, трилітня, жертвуєшся Господеві Богові у єрусалимському храмі на цілковиту Його службу. Зглянься непорочна, покірна Божа слугине, на мене негідного(ну) грішника(цю), що в цій хвилині в найглибшій покорі клячить перед Тобою.
    Мати всякого милосердя, Діво над усі діви! Ти ледве три роки туземного життя мала, а вже віддала їх на совершенну службу Богові, а я стільки літ живу і ще навіть не зачав Йому служити.
    Тому сьогодні, маючи Твій приклад, Пресвята й Пренепорочна Діво, жертвуюся з тілом і душею на вічну службу моєму Сотворителеві. Від сьогодні не хочу вже служити ні світові, ні собі, лише для Бога хочу жити й умерти.
    Пресвята Діво, Твоїм одиноким заняттям у єрусалимській святині було хвалити й величати Бога в Тройці одного. Ти там перебувала й розмовляла лише зі Своїм Сотворителем. Ангельські хори служили Тобі.
    Нехай же я при Твоїй допомозі, Пренепорочна Діво, буду ревний(а) у Службі Божій, гарячий(а) у молитві, пильний(а) у виконанні моїх обов’язків.
    Нехай часто з правдивою побожністю приймаю до мого серця той Ангельський Хліб, Пресвяте Тіло Христове у Пресвятій Євхаристії.
    Випроси мені ласку прийняти Його в хвилі мого скону на дорогу до вічності. А Ти, Предвічний Боже, що з такою радістю приймав на службу свою відвічну Любимицю, дай мені ласку витривати в Твоїй службі, щоб я удостоїв(ла)ся оглядати Тебе колись у небі.



    2.JPG
    3.JPG

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору