ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Який зворотний бік Фейсбука

    19 вересня 2020 субота
    Щастя без Фейсбуку

    Уже кілька років зареєстрований у мережі Фейсбук. Цікаво спостерігати за тим, хто з друзів де буває, які враження привозить із країн далеких або розміщує фото чи й цілі репортажі. Люди діляться емоціями, вітають одне одного з пам’ятними датами, роблять благородні справи, повідомляючи про чиїсь страждання і потребу зібрати кошти на лікування дитини чи близької людини.


    Популярність соціальних мереж зростає, як і їхня впливовість. Їх використовують політики світового масштабу, лідери країн, президенти і прем’єри, адже це можливість людською мовою донести до громадян і державні рішення, і власні думки. Наблизитися до народу — це ж бо отримати додаткові бали на виборах, а хто від цього відмовиться?


    Недарма аудиторія такої загальносвітової мережі, як Фейсбук, істотно зростає. Наприклад, від другої половини травня по першу червня кількість українських користувачів цієї загальносвітової мережі збільшилася одразу на 2,5 мільйона. Певну роль у цьому відіграло рішення Ради національної безпеки і оборони України, яке заборонило інтернет-провайдерам надавати послуги з доступу до деяких російських соцмереж, як-от «Одноклассники» чи «Вконтакте». Але навіть незалежно від цього багаторічне існування Фейсбуку доводить: мережа розширюється невпинно і географічно, і кількісно. Інформаційне дітище 31-річного Марка Цукерберга відкрило користувачам змогу спілкуватися без кордонів і умовностей, а її винахідникові — чільне місце серед мільярдерів світу.


    Соціальні мережі — своєрідна жива газета. Її пишуть звичайні люди, які, уявіть, сідаючи біля комп’ютера, миттю перевтілюються в журналістів. Їхні дописи, відеосюжети переглядає навіть більше людей, ніж підготовлені професіоналами. І це лише один з багатьох парадоксів соцмереж. Приємних парадоксів.


    Але ось зворотний бік медалі. Шкода Фейсбуку та інших мереж такого ґатунку якщо не перевершує, то й не менша, ніж користь від них. І так вважаю не лише я. Наприклад, у американському університеті Regis University науковці вивчили наслідки регулярного використання Фейсбуку 89 студентами, за якими спостерігали впродовж 10 тижнів. З’ясувалося: велика кількість інформації, яку споживають користувачі соцмереж, негативно впливає на імунну систему людини. Споживання даних спричиняє тривожність і хронічний стрес, і як наслідок — ураження різними інфекціями. Ще одна особливість: від негативних наслідків використання соцмережі страждають ті користувачі, у яких найбільше друзів.


    Інша група дослідників дійшла такого неприємного висновку: що більше новин у стрічці ви переглядаєте і залишаєте різних коментарів до фотографій і посилань, то нещаснішими почуваєтеся. Люди, які годинами сидять біля моніторів комп’ютерів, менш задоволені життям.


    Отакої! Сідав ти з добрим настроєм, а перелиставши десяток-другий повідомлень — і вже в негативі. Офіційно підтверджених висновків ще нема, але психологи б’ють на сполох: соцмережі пригнічують емоційний стан користувачів. Доктор Мічиганського університету Оскар Ібарра пояснює негативний вплив соціальної мережі публічним характером сайтів. «На тлі чужих перемог і удач свої проблеми й біди здаються ще більш відчутними. І людина може впасти в депресію або ж відчути себе вигнанцем. І винне всьому упереджене враження, створене хорошим життям інших людей», — каже він.


    Але це півбіди. Найбільша біда, яку здатні творити соцмережі, — необмежені можливості поширювати інформацію. У чому тут причина?


    Хоч кожен користувач соціальної мережі реєструється в ній, вносячи про себе деякі відомості, але спробуй-но проконтролюй, чи жива це людина, чи... маска. Ніхто не перевіряє справжності внесених даних, тож у маски з’являються необмежені можливості писати, що їй заманеться. Якщо літературні твори, приказки і прислів’я рідного народу — то чудово. А якщо вигадки, спрямовані проти конкурентів, ідеологічних опонентів чи людей, які чимось масці не догодили? У цих писаннях можуть бути навіть погрози, звинувачення у кримінальних злочинах! Маска нічого не боїться. Вона нікому не відома, отже її не можна покарати.


    Скільки під вигаданими ніками (іменами) розповсюджується неправдивих повідомлень, непідтверджених чуток чи відомостей, які не мають нічого спільного з реальністю, можна лише здогадуватися.


    Відомо лише, що тисячі людей намагаються відхреститися від огульних звинувачень, які містяться у фейсбучних повідомленнях через наявну в цій мережі службу скарг. Але їм це не вдається, бо там не до них. Там обліковують нових користувачів, рахуючи дедалі нові прибутки від реклами, яка залежить від збільшення користувацької аудиторії. Відмова від кожного, хай і лівого акаунта співвідносна з доларовою втратою, а цього допустити не можна! Звертатися до суду по захист від наклепів? Даремно! На кого скаржитися, невідомо.


    Із власного досвіду раджу всім, хто дочитав ці рядки до кінця: не варто Фейсбуком замінювати живе спілкування. Розмовляти з людьми, у товаристві яких можна відчувати красу світу, і знати, що вони не зрадять і не дозволять засумніватися в їхній щирості й доброті — це в тисячу разів краще, ніж через зрадливі сторінки соцмереж. Таки можна жити без мільярдів Цукерберга. І почуватися щасливим навіть без Фейсбуку.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: -2

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору