Закарпатці спілкувалися по телефонній лінії з єпископом Міланом Шашіком

Закарпатська газета "НЕДІЛЯ" продовжила серію прямих телефонних ліній відомих людей з читачами та представниками ЗМІ.

Так, 26 вересня, гостем прес-центру газети «НЕДІЛЯ» в Ужгороді був Преосвященний владика Мукачівської греко-католицької єпархії, єпископ Мілан Шашік.
Протягом цілої години закарпатці мали змогу по телефону поспілкуватися із єпископом та задати йому різні питання. А їх було, в той день чимало.
Першим до прес-центру зателефонував мешканець обласного центру Закарпаття. Запитання ужгородця до Преосвященного владики Мілана було таким:
Яким Ви бачите процвітіння християнства грекокатолизму і перспективи його майбутнього на Закарпатті?
— Це таке загальне питання і на нього важко давати відповідь. Але я мушу сказати, те що сказав Ісус Христос: " Що хвороби адові це не подолають", тобто я бачу ту перспективу, що церква Христова буде існувати доки буде світ світом стояти і до кінця світу. Ми бачили спроби ліквідації церкви, вони не вийшли.Те, що важкості завжди були і є на протязі історії не є таємницею. І тому нам потрібно старатися, щоб у даний час ми жили як християни і добре дбали про християнське життя. Якщо ми не будемо жити як християне, то і церква не буде існувати. Якщо ж ми вийдемо із християнства, то може статися й таке, що в певному місті християн не стане. У цьому випадку, якщо їх не буде, то не буде вже й церкви. Але я маю надію, що потреба людського серця жити з Богом - була і залишається з народом. Й тому, я вважаю, що завжди житимуть люди, які будуть належати до Христової церкви -- відповідає Мілан Шашік.
Через декілька хвилин пролунав другий дзвінок. У телефоній трубці чоловік схвильованим голосом запитав:
Чому в наших церквах де компанктно, проживають русини проводяться релігійні обряди і Божі служби на українській мові, а не на старослов’янській?
-- Хочу Вам відповісти на це питання так, що в Ужгороді до прикладу, маємо 90% служб Божих на церковнослов’янській мові. А в цілому, в церквах нашого краю, Богослужіння проводяться на такій мові, на якій бажають вірники. Із цим у нас, Слава Господу, проблем не має.
Не менш цікавими були й інші запитання до Преосвященного владики Мукачівської греко-католицької єпархії, єпископа Мілана Шашіка. До прикладу, пані з Ужгородського району запитала у єпископа:
-- Чи вважається гріхом, якщо людина охрещена одним іменем, а за паспортом у неї інше ім’я?
-- Ви знаєте, шановна пані, що бувають різні обставини у житті, коли людям змінювали імена. Але зрозумілим є те, що найкраще для людини, коли вона має ім’я, яке їй дали при хрещені. Хочу зауважити на тому, що є випадки, коли людина сама собі за бажанням міняє ім’я. А це до прикладу може бути й тому, що багато хто хоче мати покровителя у Божому царстві. Трапляється й таке у житті, що ім’я змінено й помилково у документі. А це вже може завдати немало клопоту -- говорить єпископ Мілан.

Далі молоду маму із м. Перечин страшенно непокоїло таке питання:
-- Чи має право вазагалі викладати християнську етику в школах не священник, а людина, яка є далекою від поняття про християнство?
-- Предмет християнська етика є впроваджений державою. І це є дуже слушно, що в школах стараються дати дітям, загальне поняття про християнство. Зрозумілим є те, що людина, яка викладає християнську етику в школах, повинна сама насамперед бути обіщзнаною із християнством, а не бути далекою від цього. Ми знаємо, що при Радянському союзі були люди, які вивчали технічно питання про церкву і підкреслення уже атеістичної точки зору, якби знищували в людях. Я читав дуже багато тих старих підручників про атеістичну науку в яких є 50% неправди і 50 % перекрученнь. Ці підручники є фальшивкою й брехнею. Якщо б людина й надалі із них вчилася, отримувала інформацію про християнство, про церкву, то це була б катастрофа. Хочу сказати Вам, про те, шановна пані, що у тих людей, які викладають християнську етику діткам у навчальних закладах, повинні бути великі старання і знання про християнство не тільки назовні, але й із середини. Це є основою викладача християнської етики. До того ж, на сьогодні це є складним питання у школах. Оскільки, в тих скажімо селах чи містах, де є більше конфесій є дуже важко залишати священника у навчальному закладі, для ведення цього предмету, тому що повстане питання у батьків, а якої ж конфесії священник буде викладати християнську етику учням. Окрім цього, проблемним залишається й питання, що в школах вимагається насамперед педагогічна освіта. А у нас на жаль, не є багато священників які мають й педагогічну освіту. У нашій державі, як такої освіти священника "якоби" не існує. І тому керівництву шкіл важко знайти священника, який мав би й педагогічну освіту.
Останнім дзвінком на прямій лінії в понеділок, був дзвінок від ужгородки, яка запитала:
-- З чим повязане поділення греко-мукачівської епархії на три деканати?
-- Це пов’язане насамперед з тим, щоб краще обслуговувати наших вірників. Оскільки, єпархія дуже має велику розмежну територію і людям необхідно подолати немалу відстань від їхнього місця проживання, до столиці Закарпаття, щоб приїхати до мене й вирішити різні питання. До прикладу, із Ужгорода до останної нашої парафії відстань понад 240 км. І якщо щось треба вирішити, то це не є так просто. Зараз єпархія теротеріально є поділена на 3 архієдиконати , як це було й до ліквідації церкви. Ми нічого нового не придумали . Цей новий розподіл дасть можливість людям краще і швидше звертатися із різними питаннями в архієдиконат на місці, а не їздити за декілька десятків чи навіть сотень кілометрів до Ужгорода -- відповідає єпископ Мілан.
Як закінчився час спілкування закарпатців на прямій телефонній лінії з Преосвященним владикою Мукачівської греко-католицької єпархії, єпископом Міланом Шашіком, журналісти, які були присутні у прес-центрі газети "Неділя" також мали можливість отримати відповіді на всі свої запитання. А що цікавило представників ЗМІ, читайте у слідуючій публікації.

Далі буде.
Т. Бушко