Закарпаття. Унікальні печери із таємницями та вулканічний стовп, які не полишать уваги мандрівників

На Закарпатті – чимало новітніх родзинок туристичного значення. Але є і такі, що й із плином часу викликають чималий інтерес у людей і попри моду на скульптурні шедеври останнім часом. Мова іде про унікальні геологічні пам’ятки природи на Закарпатті.
Однією із таких є печера «Княгиня» – геологічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована в межах Велико-березнянського району Закарпатської області, на північ від села Княгиня, де було знайдено найбільший метеорит в історії. Площа пам’ятки займає півтори гектари. У 1999 році ввійшла до складу Ужанського Національного Природного Парку й на разі перебуває у віданні Філії Великоберезнянського держспецлісгоспу.
Печера знаходиться в межах Ужанського національного природного парку, неподалік від словацько-українського кордону, на пригребеневому південно-східному схилі хребта Стінка.
«Дружба» («Романія») – карстова печера в Українських Карпатах, геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Розташована в межах Угольсько-Широколужанського заповідного масиву (частина Карпатського заповідника), в лісі на північній околиці села Мала Уголька, що в Тячівському районі Закарпатської області.
Пам’ятка вважається найбільшою печерою Українських Карпат. Сумарна довжина її ходів становить понад 1 км, загальна глибина печери – 46 м.
Виникнення печери пов’язують із заляганням величезних, у кілька кубокілометрів, блоків вапняку, що загалом є характерно для Пенінської зони стрімчаків, яка проходить через південну частину Угольського масиву. Ця місцевість характеризується добре розвинутим карстом, завдяки чому тут представлені найрізноманітніші карстові форми як надземні, так і підземні: карстові лійки, печери, гроти, шахти, карстові колодязі тощо. Таких печер на території Угольського-Широколужанського масиву налічується понад 30.
Вхід у печеру, який тягнеться підземним тунелем аж до самої річки Малої Угольки, розташований на дні карстової лійки. Вхідний коридор – кам’яний природний колодязь завширшки 1,5–2 м і завглибшки 20 м. На його дні розташовано великий зал (завалений брилами), від якого в різні боки розходиться кілька коридорів. У печері тече два струмки, які зливаються в єдиний потік. Температура повітря становить +8,5.
Заради безпеки людей і тварин вхід до печери довкола обгороджений. Потрапити у підземелля можна лише зі спеціальним спорядженням та з провідником, до того ж отримавши дозвіл від адміністрації заповідника.
Розповідають, що у 1950ж – 60-х роках поблизу печери проводилися геологорозвідувальні роботи, сліди яких можна спостерігати до сьогодні у вигляді залишків шурфів. Печеру внесено до складу Карпатського біосферного заповідника.
Молочний Камінь – карстова печера в Українських Карпатах, геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Розташована в Тячівському районі Закарпатської області, на північ від села Велика Уголька, в межах Угольсько-Широколужанського заповідного масиву.
Утворилася в однойменній вапняковій скелі. Насичений вапняковий розчин, що просочується з тріщин скелі, має білуватий колір і нагадує молоко, звідси й назва скелі та печери. А ви думали, що вона – із молока?
Вхідний отвір широкий і прямокутний, розміром 10 на 2,5 м, розташований з південного боку скелі при її підніжжі. Завдяки цьому печера зсередини освітлена розсіяним денним світлом. Печера двоярусна, з двома ходами, що розходяться від входу. Короткий західний хід – глухий кут, а східний переходить у доволі просторий зал розміром 10 на 15 м і заввишки до 15 м. Він з’єднаний вузьким коротким ходом ще з одним невеликим залом, долівкою якого сезонно тече невеликий струмок. На висоті 10 метрів над першим залом розташований другий поверх печери, що веде вглиб масиву і закінчуються залом 5 на 10 м. Загальна довжина печери – 92 м, об’єм – 63 м3. У печері є кальцитові напливні форми – сталактити (розміщені навпроти входу), які нагадують гігантські органні труби.
У Молочному Камені виявлена стоянка давніх печерних людей, що заселяли територію Карпат за часів пізнього палеоліту. Під час археологічних розкопок у другій половині XX сторіччя тут було знайдено багато предметів побуту давніх мешканців печери. Експонати можна побачити в Закарпатському краєзнавчому музеї, що в Ужгороді та в Музеї екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах (Карпатський біосферний заповідник).
Печера Молочний Камінь легкодоступна, але на разі її стіни дещо попсовані туристами, а стеля обкурена вогнищами.
Вражаючу природну пам’ятку місцевого значення можна відвідати на Рахівщині. Саме тут і розмістилися найчарівніші кам’яні гори – «Скелі закоханих» Пам’ятка має естетичне значення та створена із метою збереження скель заввишки від 20 до 40 м.
Стовп з вулкані́чного туфу, висотою 10 м – геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована у лісі, в межах Ужгородського району Закарпатської області, на схід від села Кам’яниця, в урочищі «Замкова гора».
Скеля вважається жерловою частиною згаслого вулкану, утворена із вулканічного туфу неогенового періоду. На вершечку гори видніє дерево.
Саме ці унікальні природні об’єкти і варто відвідати, захоплено подорожуючи багатим маршрутом Західної України та заряджаючись неабияким настроєм у ході мандрівки.
Мирослава Головнич.