Добавить комментарий

23 лютого.
День Радянської Армії...
Чи свято це для мене, чи хоча б той день, що хочеться когось з ним привітати?
До 2014 року так було. Не маючи жодного пієтету до самої служби, розуміючи, що якщо чоловік часто згадує про свою армійську епопею , то це означає тільки те, що більше нічого яскравого та цікавого у нього в житті не було і його варто просто пожаліти , все одно це був привід продемонструвати свої фото де тобі 18-20 років, ти без живота та з гарним волоссям, ну і що ти не ховався від призову за 7Б, чи придуманим плоскостопієм, не дивлячись на труни з Афгану та історії старших друзів про прєлєсті « дідівщини», та « чорного землячества».
Після війни 2014, 2015, 2016 років особисто у мене все змінилося. Ні, я не шкодую ні про що, та я точно знаю, що 99% моїх однополчан з Грозного, Москви, Кемерово, чи Ярославля ненавидять мою країну , а дехто з них або сам стріляв по наших солдатах , або послав вбивати нас своїх дітей. Тому жодних ілюзій та соплів про 730 днів у кирзачах не буде