Добавить комментарий

Так віллонь ни трясе,
Ги мнов типир трясло,
Упріло ми лице,
А также и чоло.
Я пупцьом пупиць тер ,
Попереком трудив,
Майскоро бы-м умер,
Чим діло йсе лишив!
Як нимащений вуз
Скрипіло рекоме,
Бо мы великий груз,
Та щи собов б'єме.
Утік пуд стул мацур
И тихо там сидів,
Ни чути ні мур-мур,
(Гадав , што я здурів).
Сього-м чекав давно,
Ходив-им уцілий гуд,
То ковтав у окно,
То лізав через пуд.
Просив смиренно:- "Дай!"
А ты лиш - "нєт" та "нєт!"
Зайти-м хотів у рай,
Но ты кіряла гет.
Косиці-м ти носив,
Водив на кавиї,
До тебе-м ся молив,
Ги шофер до ГАІ
Тож стратив розум я,
Кой ляг без нагавиць-
Пустила до рая
Мене ты накониць.
И люблю тя типир,
Ги мухы люблят мед,
Ги руські люблят мир,
Ги хокеисты - лед.
..Минуло сім минут.
У вусім нула дві
Готово.Всьо.Капут.
Лиш мрак у голові.
Коли ж міні оп'ять
Вернувся розум муй,
Міркую:-"Благодать
Дустав малу я туй.
Сись довгожданний труд
Ни д' доброму веде,
Бо сім минут на гуд-
Мізерний КПД..."