В Ужгороді обговорили проблеми запровадження системи закритих партійних списків

Сьогодні в Ужгородському прес-клубі реформ відбулося засідання, на якому обговорювалась тема „З якими проблеми зіткнуться українські виборці перед наступними парламентськими та місцевими виборами в Україні?”. Доповідачами на засіданні виступили експерти Проекту „Сприяння організації виборів в Україні” (SEAU) Сергій Кальченко та Володимир Ковтунець. З 2006 року в Україні вперше запроваджується виборча система закритих партійних списків в єдиному багатомандатному окрузі. За цією системою будуть проводитися вибори народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів обласних, районних та міських рад. Система аналогічна тій, за якою відбувались у 1998 та 2002 роках вибори половини конституційного складу Верховної Ради України у загальнодержавному виборчому окрузі. Доповідачі засідання вважають систему закритих списків порушенням виборчого права українців, до того ж це не зовсім відповідає Конституції України, яка гарантує пряме виборче право бути обраним депутатом Верховної Ради.

Реформа виборчого законодавства відбулася рік тому в умовах, коли існувала реальна загроза грубої фальсифікації виборів і згортання демократичних перетворень в країні. Президентські вибори та «помаранчева» революція засвідчили принципові зміни в суспільстві, зокрема, появу впливових структур громадянського суспільства. В нових умовах інакше виглядають моделі і можливі наслідки запровадження виборчої системи закритих партійних списків. Узагалі у світовій виборчій практиці існує більше 70 видів пропорційних виборчих систем. „Україна ж вибрала один із найгірших варіантів, — стверджує Володимир Ковтунець. — Схоже на виборчу систему Молдови, де, однак, бути обраними мають можливість також позапартійні кандидати”.

Так, запровадження нової виборчої системи ставить низку запитань щодо ходу наступної виборчої кампанії, а саме:

1) забезпечення обізнаності виборців зі складом виборчих списків політичних партій;

2) участь у передвиборчій агітації кандидатів, включених до списку;

3) вплив виборців на формування виборчих списків політичних партій;

4) готовність політичних партій до участі у виборах міських та районних рад; прогноз конкурентності на цих виборах;

5) структурування представницьких органів;

6) політична відповідальність партій-переможців за результати діяльності парламенту та місцевих рад.

Спрогнозувати хід та результати виборів до парламенту можна, оцінюючи президентські вибори 2004 року (перший тур) та парламентські вибори 2002 року в частині виборів у загальнодержавному окрузі.

Результати місцевих виборів можуть виявитися значною мірою непередбачуваними. Адже виборці голосуватимуть не за конкретного кандидата, а за партію чи блок і складений ними список депутатів.

Слід зауважити, що виборча система закритих партійних списків у єдиному загальнодержавному окрузі у розвинених демократичних країнах використовується рідко, а міжнародний досвід дає низку прикладів пропорційних систем, де виборець більшою мірою ознайомлюється зі списками кандидатів від політичних партій або й впливає на порядок розташування кандидатів у списку.