У полі зору Міжнародного комітету славістів — русинська літературна мова

Цієї осені в естонському місті Тарту пройшла міжнародна конференція з теми “Слов’янські літературні мікромови та мовні контакти”. Її організатором стала кафедра слов’янської філології (проф. О.Дуліченко) Тартуського університету – найпрестижнішого вищого учбового закладу Естонії, а співорганізаторами – Королівська Шведська академія літератури, історії та старожитностей та Міжнародний комітет славістів, яких на форумі представляли відповідно проф. Свен Густавссон (Уппсальський ун-т, Швеція) та проф. Ґерд Гентшель (Ольденбургський університет, Германія). На високому професійному рівні підготовлено доповіді, які виголосили О.Дуліченко (Тарту), Джон Данн (Ґлазго, Великобританія), Клаус Штайнке (Ерланген, Германія), Крістіан Фосс (Фрайбург, Германія) Олег Нікітін та Володимир Алпатов (обидва з Москви), Генадій Цихун та Федор Климчук (обидва з Мінська), Аго Кюннап (Тартуський університет), Роланд Марті (Саарбрюккен, Германія), Дарья Маркоя (Любляна, Словенія), Роберто Дапіт (Удіне, Італія), Мійо Лончаріч та С.Кекез (Загреб, Хорватія), Катаріна Тіран (Айсенштадт, Австрія), Артур Чесак (Краків, Польща), Ромаш Романчик (Тарту) тощо. Тривалість кожної доповіді 35-40 хвилин. У полі зору дослідників опинились кашубська, прекмурсько-словенська, кайкавська та чакавська, помакська, нижньолужицька, рез’янська, ляшська та інші мови малих слов’янських народів.

Особливістю міжнародної конференції (й одночасно приємним сюрпризом для учасників!) стало виокремлення у межах наукового форуму Русинологічного засідання, якому було відведено один робочий день. Цим міжнародна спільнота славістів засвідчила свою увагу до сучасних проблем відродження русинської літературної мови на теренах України, Словаччини, Польщі, Румунії, Угорщини, де на своїх історичних землях живуть карпатські русини. Засвідчено увагу й до проблем функціонування русинської мови у регіонах Воєводина та Срим (Сербія та Хорватія). З великим зацікавленням присутні ознайомилися з інформацією доповідачів про історію карпатських русинів, про сучасне життя русинських громад, проблеми їх співіснування з титульними націями, налагодження міжрусинських контактів тощо. Доповіді у цей день виголосили проф.Павел Роберт Маґочій (Торонто, Канада, голова Світової ради русинів), Міхаел Мозер (Відень, Австрія) та кандидат філологічних наук, видавець Валерій Падяк (Ужгород). Ще два доповідачі з Сербії – Юліан Рамач та Юліан Тамаш (обидва з м.Нові Сад), яким не вдалося отримати естонську візу, надіслали на адресу конференції свої доповіді, які оголосив голова оргкомітету. У цілому, учасники конференції відмітили позитивні зрушення у функціонуванні русинської літературної мови, яка в цих державах офіційно визнана владою як мова національної меншини. І тільки в Україні поки що русинська мова такого статусу не має.
Национальность "русин" признают наконец официально?
Русини просять визнання!
Сойм Подкарпатских русинов обратился к парламентам мира
Чим завинив перед закарпатцями Александр Духнович?