Чому горять ліси Карпат?

Влітку кращого відпочинку, ніж на природі, й годі придумати. Тим більше, в такому мальовничому краї, як закарпатський. Проте люди часто-густо забувають, що вони в цій зеленій царині лише гості, тоді споживацькі інтереси горе-відпочиваючих закінчуються не лише купами сміття, а й лісовими пожежами.

Близько 70 відсотків лісових пожеж стається саме через людський фактор. Наслідки лісових пожеж обходяться дуже дорого для місцевої флори і фауни і, звичайно, для лісових господарств. Саме на їх долю і припадає досить відповідальна місія - забезпечення пожежної безпеки на території своїх угідь.

На жаль, аналіз перевірок стану пожежної безпеки об'єктів лісового господарства, проведений фахівцями держпожежнагляду управління МНС України в Закарпатській області, свідчить про те, що заплановані управлінням лісового господарства та державного лісового підприємства "Закарпатагроліс" заходи у ряді випадків так і не знаходять практичного втілення.

Приміром, чинне законодавство передбачає створення в лісництвах добровільних протипожежних формувань, які мали б гасити лісові пожежі. Однак, навіть боєздатність тих, які створені, як засвідчують перевірки лісових господарств, знаходиться на низькому рівні. Передусім, щодо необхідної кількості протипожежного устаткування. Придбанням його, на жаль, лісгоспи себе майже не "обтяжують".

Так, скажімо, власної пожежної техніки у цих господарствах не має, а мотопомпи перебувають у геть кепському стані. В найбільшому гірському районі України - Тячівському, в держлісгоспах взагалі не залишилось жодної працездатної мотопомпи. А на ціле Закарпаття, третина якого вкрита лісами є аж ... 7 мотопомп, з яких 5 перебувають в неробочому стані.

У більшості держлісгоспів не вирішується питання створення та поновлення мінералізованих смуг, протипожежних розривів, ремонту та будівництва водоймищ, доріг протипожежного призначення, не здійснюється належний контроль за очисткою лісів лісокористувачами від залишків деревини, минулорічних горільників та сміття. Не створюються запаси паливно-мастильних матеріалів для заправки автомототехніки, яка залучається для гасіння пожеж. На сьогодні вони є тільки в Руськомокрівському та Брустурянському держлісгоспах.

Також чинне законодавство передбачає й залучення до гасіння лісових пожеж місцевого населення. Однак, для цього мають існувати установчі документи, що регламентували б кого і коли залучати до гасіння. Їх відсутність, призводить до неузгодженості, а відтак навіть скільки людей з місцевих мешканців можна буде залучити до гасіння формулюються такими числовими величинами як "багато" і "дуже багато". Більш реальних чисел не знає ніхто. Окрім того, не вельми відпрацьований механізм співпраці між самими лісництвами, які часто на місці пожежі починають вирішувати чий ліс горить, особливо, якщо це сталося на межі лісництв. Такий випадок стався у 2003 році. І поки керівники чотирьох лісництв "ділили" ліс, пожежа розповсюдилася на значну територію, що ускладнило в подальшому її гасіння.

Отож, як бачимо, протипожежний стан лісових угідь ще далекий від ідеального. З 4265 заходів, запропонованих органами Державного пожежного нагляду, залишаються невиконаними 2569.

Наразі навіть зусилля держлісгоспів, пожежної охорони можуть виявитися марними, якщо обережними не будуть самі люди. Бо біля кожного дерева, ані лісника, ані пожежника не поставиш. Тільки максимальна обережність, розпалювання вогнищ та багать у суворо відведених місцях, дотримання правил обережного поводження з вогнем у зелених масивах вбереже ліс від пожеж.



Центр пропаганди УМНС України в Закарпатській області