Колекціонери та фермери Закарпаття взяли участь у виставці “Барвистий світ тварин та птиці України-2004” в Києві

У Національному еколого-натуралістичному центрі в Києві відбулася виставка “Барвистий світ тварин та птиці України-2004”, в якій взяли участь колекціонери та фермери із Закарпаття. Окрім гірського краю, на виставці були широко представлені також Харківщина, Чернігівщина, Донеччина, Сумщина, Чепркащина та інші області України. Тут демонстрували не тільки декоративних домашніх улюбленців, а й представників промислових порід, як, приміром, розкішного лососевого февероля чи кудлатого срібного падуана. Поважні експерти на чолі з доктором біологічних наук, професором кафедри птахівництва Національного аграрного університету Миколою Сахацьким мали визначити найкращих не тільки з естетичної точки зору. А ось численні відвідувачі просто милувалися сірим фландром (велетенським десятикілограмовим кролем), не могли повірити, що оці птахи з екзотичним оперенням таки кури, і обережно обходили павука завбільшки з долоню дорослого чоловіка.

— Таку виставку наш центр спільно з Всеукраїнською асоціацією голубівників проводить уже вчетверте,— сказала завідуюча зоолого-тваринницьким відділом Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Ганна Русан.— Раніше експозицію влаштовували восени, цього року вирішили перенести її на травень, щоб люди могли не тільки показати своїх плеканців, а й обмінятися молодняком. У центрі є чимале господарство (назвати його живим куточком якось не випадає). Деяких з цих тварин можна було побачити в нинішній експозиції. Наприклад, кролика з кумедними обвислими вушками, які роблять його схожим на ягнятко (порода так і зветься — карликовий баран). Однак серед представників інших міні-порід він велетень — досягає аж двох кілограмів ваги. А поряд розмістилися пернаті “карлики”. Півник-кохінхін має яскраво забарвлене пір’я, а курочки цієї породи відомі як дуже дбайливі мами. Їм можна підкладати яйця різних птахів, вони обов’язково висидять і пташенят усіх виростять. Гамбурзьких півнів і по двоє-троє у вольєрі тримають: настільки вони миролюбні. Що ж до гамбурзьких курочок, то вони справно несуться. Тому їх можна розводити і для душі, і для користі практично у кожному, хай і зовсім маленькому, дворі.

Поряд з киянами розмістили своїх плеканців їхні колеги з харківського Палацу дитячої та юнацької творчості. Очей було не відірвати від пухнастих грудочок — кроленяток ангорської породи. Дорослий вухань досягає розмірів кішки, тому ці кролики нині не рідкість навіть у міських квартирах. “До нашого живого куточка мешканці мікрорайону ходять як до зоопарку,— розповіла співробітниця Палацу Наталя Базарна.— Бо навіть мами й тата інколи не знають, як правильно назвати ту чи ту сільськогосподарську тварину”.