Курортна зона "Солені озера", що на Закарпатті, може зникнути під землею

Саме такий висновок напрошується, коли спостерігаєш постійно прогресуючі процеси карстових утворень в районі селища Солотвино та зони відпочинку. Про те, що подібні ексцеси можливі в даному районі, управління МНС України в Закарпатській області неодноразово попереджало місцеву владу, однак... питання й досі повністю не закрите.
Різке підвищення ймовірності виникнення аварійних ситуацій спричинилося активізацією карстових утворень, тому не факт, що це місце відпочинку може опинитися під землею. Тим більше, що певні преценденти вже є.
Так, в середині березня цього року на березі, де збудовано кафе "Оазис", утворилося п'ять наповнених водою воронок (вирв), дві з яких згодом об'єдналися. Процес провалу земної поверхні спостерігався й у подальшому, прогресувало й площадкове просідання. Проаналізувавши посилені карстопрояви на даній ділянці й співставивши їх з картою підземних виробок шахти "Кунігунда" (до речі, вона експлуатувалася з 1790 року і, за матеріалами архіву, її затопили в 1908 році), фахівці Солотвинського солерудника зробили висновок, що всі вирви знаходяться над виробками відпрацьованих камер цієї шахти. Причиною ж активного карстоутворення, швидше за все, є зниження концентрації ропи у верхньому водяному шарі, а зниження концентрації - наслідком потрапляння в ропу ґрунтових вод. До активізації карстових процесів долучилися й власники різноманітних готелів та мотелів, які, за відсутності центрального водовідводу, всю прісну воду зливали до вигрібних ям, що тільки сприяло розчиненню ропи.



У тривозі живуть мешканці 20 будинків, розташованих прямісінько над дренажною штольнею "Північна". Останню було запроектовано у 1962 році для відводу поверхневих вод з північно-східної частини Солотвинського родовища кам'яної солі та відводу розсолів з шахти № 9. Штольня про себе вже нагадала смертельною небезпекою, коли 7 грудня 2004 року в одному з дворогосподарств близько другої години ранку стався провал земної поверхні. Вирва тоді склала 4 метри в діаметрі та близько 8 метрів глибиною, а це близько 85 метрів кубічних пустот, які утворилися прямісінько під бетонним фундаментом сараю. Саме добротна основа й врятувала будівлю від провалля.



Що не кажіть, а місцевий люд та приїжджі відпочиваючі таки під Богом ходять, бо збитки, на щастя, вимірюються лише в матеріальному еквіваленті, а не людськими жертвами чи травмованими.



Управління МНС України в Закарпатській області акцентувало увагу селищного голови Солотвина на тому, що в даній зоні вести капітальне будівництво категорично забороняється (згідно з чинним законодавством в гірничому відводі забороняється будівництво споруд, які не пов'язані з видобутком корисних копалин), адже відпочинок на такому курорті може призвести до трагічних наслідків з великою кількістю людських жертв.



Проте, дозволи на забудову в районі солених озер таки почали видавати. За кілька років на берегах водоймищ, мов гриби після дощу, повиростали добротні приватні ресторани, бари, кафе, будинки відпочинку тощо.



Однак, у самій селищній раді та й вкладники капіталу чомусь "забули", а, можливо, й не хотіли знати, що територія солоних озер розташована в районі родовища кам'яної солі, що залягає біля поверхні землі у вигляді куполу й експлуатується воно більше ніж 150 років. За цей період на родовищі було споруджено 9 шахт, з яких на сучасному етапі працює лише дві, а інші - затоплені. Активне карстоутворення також почалося майже одночасно з видобутком солі. Згодом під дією рудничного водовідливу ці процеси почали розвиватися інтенсивніше. Як наслідок - карстові процеси проходять фактично по всій площі соляного куполу і на глибину до 300 метрів. А на поверхні землі карст проявляється у вигляді лійок, які постійно утворюються й збільшуються в розмірах. Через систему підземних карстових пустот лійки гідравлічно пов'язані з озерами, дренажною системою рудника і навіть з окремими діючими гірничими виробками. В цілому це призводить до того, що підземні води стихійно розчиняють соляну товщу, залишаючи за собою провали й просадження земної поверхні.



А тим часом закарпатські рятувальники все ж зуміли домогтися того, що в березні цього року обласна комісія ТЕБ і НС наклала вето на всіляке капітальне будівництво.



Існує й офіційна заборона на відвідування солених озер відпочиваючими. Але наші люди звикли жити за принципом "доки рак не свисне, то мужик не перехреститься", от і проникають на територію озер, хоча купальний сезон ніхто не відкривав. А думки про те, що будь-якого моменту земля може "втекти" з-під ніг, женуться геть. Та й підприємці зацікавлені в клієнтах, адже вкладені в будівництво кошти треба якось "відбити". А там, як Бог дасть...



Подальша доля курортної зони "Солені озера" буде вирішуватися після того, як фахівці Західно-Української геофізичної розвідувальної експедиції (м. Львів) та Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу дадуть наукову оцінку розвитку карстових явищ, визначать ступінь активізації процесу карстоутворення та загрози населеним пунктам і об'єктам народного господарства.



Наразі ситуація перебуває під контролем Управління МНС України в Закарпатській області. Про те, що відпочивати на території "Солених озер" заборонено - повідомлено всіх власників баз відпочинку та місцевих мешканців, а алергологічна лікарня припинила надання рекреаційних послуг. Тим не менше офіційна заборона не вельми лякає "дикунів" та й адміністрацію невеличких готелів, бо людей тут чимало. І смертельна небезпека, здається, не вельми їх лякає.

ifPortal.net