Закарпатський туризм: КРУ перевірило ефективність використання бюджетних коштів

Працівники контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області спробували відповісти на запитання "Чому не розвивається закарпатський туризм", здійснивши аудиторське дослідження на тему „Ефективність використання бюджетних коштів, спрямованих на фінансову підтримку розвитку туризму в Закарпатській області за 2002—2004 роки”.

Зайвим буде й нагадувати, що Закарпатська область за своїм географічним становищем та природно-кліматичними ресурсами – унікальний край. Здавалося б, до такого регіону повинні річкою стікатися кошти. А благополуччя людей, котрі живуть в ньому, повинно б викликати заздрість всіх сусідніх не те, що областей, а навіть країн. У цьому контексті варто навести ще одну слушну думку: згідно з шкалою оцінки клімату рекреаційних районів, територія Закарпатської області дістала оцінку „найкраща” за сумарною тривалістю сприятливих для відпочинку періодів. Регіон має можливість задовольнити рекреаційні потреби не тільки влітку, але й практично кругло річно, принаймні край є благоприємним для зимових видів рекреаційної діяльності. Тривалість залягання снігового покриву в гірських районах області складає 5-6 місяців, а його товщина — 10-35 см, що сприяє розвитку зимових видів спорту і відпочинку.

Однак, на жаль, всі ці прекрасні показники не дозволяють втішатися: через ряд об’єктивних та суб’єктивних причин сьогодні закарпатцям все ще доводиться заздрити набагато успішнішим у туристично-рекреаційному бізнесі сусіднім Львівській та Івано-Франківській областям. Про Словаччину, приміром, вже й не говоримо.

Як повідомили "UA-Reporter.com" у прес-службі КРУ в Закарпатській області, результати аудиторського дослідження лише підтвердили це. Зокрема, як з’ясували аудитори КРУ, потік туристів зменшився в 2004 році в порівнянні з 2002 роком на 28 %, надходження до бюджету в 2004 році виконано на 62,8 % від планових показників Програм. Навіть незважаючи на те, що лише протягом останніх трьох років збільшилася на 102 одиниці кількість рекреаційно-оздоровчих туристичних комплексів регіону...

Причин такого сумного становища кілька. Аудитори КРУ висунули кілька припущень. Перше з них таке: програми і заходи місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування в туристичній галузі є узагальненими, більшість з них не мають конкретних термінів виконання та чіткого розподілу обов’язків між учасниками. Окрім того, як стверджують контролери-ревізори, здебільшого не визначається реальна потреба в коштах на виконання кожного заходу, що не сприяє оптимальному розподілу коштів та концентрації їх на основних напрямах розвитку туризму — таких як сільський туризм, активних видів відпочинку, що характерні для Закарпатської області. Крім того, в більшості випадків програми та заходи існують лише “на папері” і не мають фінансової основи, оскільки кошти на їх реалізацію в бюджетах відповідних рівнів не затверджуються.

Приміром, усім добре відомо, що надзвичайно важливим і болісним для Закарпаття є питання забезпечення транспортного сполучення з туристично-рекреаційними об’єктами та покращення доріг. З цього приводу офіційні дані дуже й дуже сумні: з 20 визначених об’єктів ремонту в 7 (а це становить всього 41 %) не визначено об’єму робіт (довжину доріг, які потребують ремонту). Навіть більше того — програмою не визначено й джерела фінансування як по кожному з об’єктів, так і загалом по завданню. З цього приводу ще один надзвичайно вагомий факт: протягом досліджуваного періоду кошти на ремонт ділянок доріг до туристичних об’єктів не виділялися взагалі.

Наступною „бідою” закарпатського туризму, як припускають працівники КРУ, є те, що планування заходів програм без відповідного забезпечення бюджетними коштами та неякісне річне планування коштів не дозволяє сконцентрувати кошти на основних напрямах програм та ефективно ними управляти. Так, видатки на заходи програм за період 2002—2004 років затверджено на рівні всього... 16 % від потреби. І це при тому, що рівень забезпеченості коштами бюджетної програми зменшується з року в рік: якщо у 2003 році він становив 17 відсотків, то вже торік — 10,4 %. Окрім того, слід зауважити, що держава не підтримує галузь туризму Закарпатської області: так, із Державного бюджету України на реалізацію програми „Фінансова підтримка розвитку туризму в Україні” кошти на 2002—2004 роки Закарпатській області не виділялися взагалі. З коштів місцевих бюджетів профінансовано всього 363,6тис.грн. Основним джерелом вкладень в зміцненні матеріальної бази туризму в області за цей період є власні кошти приватних підприємств та інвесторів (інвестовано 39,9 млн. грн.) .

Та чи не найсумніше те, що навіть за такого обмеженого фінансування окремі посадовці не змогли використати кошти ефективно. Аудиторами КРУ встановлено факти спрямування коштів на заходи, які не були достатньо обґрунтованими та не принесли очікуваного результату. Окрім того, аудиторською групою встановлено, що практично четвертину бюджетних коштів (87,6 тис. грн.), виділених на реалізацію заходів програм у 2002—2004 роках, використано загалом неефективно.

Певна річ, слід сказати про ще одну проблему закарпатського туризму — непідготовленість інфраструктури до збільшення кількості як внутрішніх, так і зовнішніх туристичних потоків. Прикладом цього працівники КРУ наводять, зокрема, й такі факти: за даними Закарпатського регіонального центру стандартизації, метрології та сертифікації, торік та в першому півріччі 2005 року отримали сертифікати на готельні послуги та харчування всього 78 закладів із 273-х, що становить всього 28 %.

До того ж, не відповідає вимогам сучасності комфортність переважної більшості готелів, а в області, зокрема в містах Ужгород і Мукачево, налічується тільки 14 готелів, яким присвоєно „зірковість”.

Виходом з подібного становища, на думку аудиторської групи, може бути лише серйозне доопрацювання на рівні обласної та районних державних адміністрацій „Програм розвитку туризму та рекреації в Закарпатській області на період 2002—2010 року”. Відтак слід звернути увагу на таке важливе питання, як покращення якості послуг, які надають об’єкти туризму, провести разом з контролюючими службами роботу щодо визначення наявності обов’язкових сертифікатів відповідності на право надання готельних послуг та харчування. Варто би також розглянути питання надання пільг суб’єктам підприємницької діяльності, що виявили бажання займатися туристичним бізнесом.