Морозивний міраж, або Чому в закарпатських Ратівцях і Часлівцях на цукровий діабет хворіють …миші

— Ми говоримо про інвестиційну привабливість нашої України, — сказав, звертаючись у «UA-Reporter.com», приватний підприємець Барнабаш АДАМ, — і при цьому всі гріхи щодо псування іміджу держави списуємо на «верхи» — Юлію Тимошенко, Тєрьохіна, Ющенка, а «низи» тим часом роблять свої лукаві діла «внизу», поки ми дивимося «вгору». Найбільше це стосується СП — спільних підприємств. Витягнуть деякі наші землячки в довірливих іноземців грошенята, наобіцяють їм спочатку сім кіп гречаної вовни, а потім показують їм на двері: ви тут що, мовляв, забули, забирайтеся, а ми, солодкі, на своїй рідній землі… Порипається, після такого «кидалова», іноземець у лабіринтах нашої бюрократії — і плюне… А місцеві хижаки і задоволені, вже самотужки розвивають свій бізнес на фактично награбованому майні.

Б.Адам у даному разі мав на увазі СП «Агрокерат», утворене в 1993 році й зареєстроване під номером 319 в Ужгородському районі як спільне українсько-угорське підприємство.

Підприємство з 1994 року виготовляло порошок для морозива за рецептом засновника Левринц-Золтана Ребека, а з 1995-го виготовляло гірчицю й сиропи. Технологію виготовлення впровадили Кароль Хойогош, Левринц-Золтан Ребек, а млин для гірчиці надав засновник Ласло Ковач. Складові для морозива, які не можна було придбати в Україні, поставили для СП «Агрокерат» із Угорщини.

Завдяки іноземцям, закипіла робота. Із угорських компонентів виготовили 125 тонн порошку для морозива. Ціна одного кілограма порошку складала два долари США, тобто виручка склала двісті п’ятдесят тисяч доларів США. Із цього прибуток без зняття податків складає 150.000 доларів США. А чистий прибуток — 75 тисяч доларів США. По сиропу чистий прибуток складав 15000 доларів США. Прибуток з гірчиці не контролювався через те, бо в ній не було угорських компонентів. Описане виробництво і реалізація відбувалися до серпня 1996 року, але… на СП «Агрокерат» до цього часу не зроблений остаточний розрахунок із працівниками та засновниками. Винна в цьому родина Івана Івановича Адама, яка й заволоділа, після вигнання угорців на їх історичну батьківщину, всім майном.

Обласній податковій адміністрації варто би було поцікавитися, за які це гроші жирує ця родина. А купила вона чимало. Приміром, автобус для морозива за 7000 доларів США, автівку «Рено («Єлизавета») за 6000 доларів США, пекарню за 7500 доларів США, бордовий і білий «Жигулі» (кожен за 7000 доларів), дім у Часлівцях за 18000 доларів, баркас за 2000 доларів, кафе в Ратівцях за 20000 доларів та багато іншого.

Аби заховати всі кінці у воду, стерти з лиця землі пам’ять про СП «Агрокерат», за рахунок якого вдалося вийти на такі значні прибутки, хитрою сім’єю Адам підготовлений фіктивний документ внутрісімейного виготовлення про те, що, мовляв, СП «Агрокерат» передає оригінали технічних умов «Порошку для молочно-фруктового морозива» , технологічну інструкцію та рецептуру підприємству «Аромат» ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю для присвоєння та серійного виготовлення продукції.

— Ось так і обдурюють нашу Україну! — вигукує наш читач, колишній співзасновник «Агрокерата» Баранабаш Адам. — Якщо рахувати, що в залишку СП «Агрокерат» з 1 вересня 1997 року знаходилися 7424 кг цукру і необхідні компоненти для морозивного порошку, то готова продукція, яка зроблена і реалізована, складає не менше 14848 доларів США (два долари за кілограм). Інші матеріальні цінності, в тому числі 1500 доларів США, що відпущені на будівництво міні-цеху, складають не менше 5500 доларів США. Тобто, загалом маємо 20000 доларів США. Кам’яний подрібнювач харчових продуктів «ФРИМА» за 900 доларів США, харчова змішувальна машина РК 001 за 900 доларів США досі знаходяться у володінні Івана Івановича Адама, хоча це є внеском у статутний фонд угорця Ласло Ковача

…Як можуть творитися такі несправедливості під носом в контролюючих органів, коли на зайвому цукрі в мишей Ратівець і Часлівців уже завівся прогресуючий цукровий діабет?

Василь ЗУБАЧ.
КРИЗИС ФАНТАЗИИ ИЛИ НЕДОБРОСОВЕСТНАЯ КОНКУРЕНЦИЯ? В Харькове "заказали" закарпатский коньяк
У закарпатському селі зайнялися промисловим розведенням перепелів
Золоті медалі привезли із Сочі середнянські вина "Троянда Закарпаття" та "Спокусниця"