На Закарпатті відсвяткували 80-річчя дарування Папою Римським Пієм ХІ ікони Богородиці Мукачівському греко-католицькому Успенському собору

Упродовж трьох днів – 26-28 серпня – в місті Мукачеве в греко-католицькому Успенському соборі відбувалися святкування з нагоди 80-річчя дарування Папою Римським Пієм ХІ ікони Богородиці для Мукачівської греко-католицької єпархії, котра є Церквою sui juris (свого права) та безпосередньо підпорядкована Ватикану.

В урочистих богослужіннях узяли участь владики та священики з України, Словаччини, Чехії, Білорусі, Італії, Сполучених Штатів Америки, зокрема представники УГКЦ – архієпископ Львівський Ігор Возьняк, єпископ Стрийський Юліян Ґбур і єпископ Самбірсько-Дрогобицький Юліян Вороновський. З усіх куточків Закарпаття прибули тисячі паломників.

Апостольський адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії владика Мілан Шашік розповів, що найшанованішою іконою закарпатських греко-католиків є чудотворний образ Матері Божої, який є в містечку Марія-Повчі на території Угорщини. Але після І світової війни Підкарпатська Русь опинилася в складі Чехословацької держави.

“1926 року Папа Пій ХІ на прохання мукачівського єпископа Петра Ґебея подарував для Мукачівської греко-католицької єпархії ікону Божої Матері, яку на Закарпатті назвали чудотворною за багато отриманих ласк, – сказав єпископ Мілан Шашік. – Ця ікона датована 1453 роком. Владика Петро Ґебей передав її з Ужгорода на Чернечу гору до Мукачевого під опіку отців василіян, бо туди приходило молитися найбільше вірників (так на Закарпатті називають мирян традиційних християнських церков, – “Газета”). Прибуття ікони піднесло відпусти, які там відбувалися. 1946 року, коли Закарпаття вже приєднали до Радянського Союзу, на празник Успіння Богородиці на мукачівську Чернечу гору прибули понад 50 тисяч паломників. Тоді в сусідній Галичині Греко-Католицька Церква вже була заборонена. Наші предки відсвяткували там 300-річчя Ужгородської унії.

Щоправда, навесні наступного року, в березні 1947-го, комуністична влада насильно відібрала цей василіянський монастир. На Чернечу гору привезли православних монахів, які запропонували василіянам перейти до Православної Церкви й таким чином залишитися в обителі. Але ніхто з василіянської монашої братії не зробив такого кроку – і тоді їх усіх вивезли до Імстичівського василіянського монастиря, котрий перетворили на концентраційний табір для всіх греко-католицьких монахів із Закарпаття. Тому ми згадували також 60-річчя останнього відпусту на Чернечій горі”.

Про подальшу долю ікони Мукачівської Богородиці стало відомо аж після легалізації Греко-Католицької Церкви на Закарпатті. Виявилося, що незадовго до ліквідації василіянського монастиря ченці замовили копію чудотворної ікони, яку помістили в монастирській церкві, а оригінал образу таємно передали на зберігання одній побожній родині. Місце перебування ікони змінювали, і лишень у 90-роках ХХ століття образ Мукачівської Богородиці передали до василіянського монастиря в Малому Березному.

“1 листопада 2004 року на мощах блаженного єпископа-мученика Теодора Ромжі освятили копію ікони Мукачівської Богородиці, й розпочалося паломництво цього образу в усі наші громади на Закарпатті, яке завершилося

26 серпня цього року в Успенському соборі в Мукачевому, – мовив далі владика Мілан Шашік. – У цьому храмі буде постійне місце для ікони. 26 серпня освятили копії образу Мукачівської Богородиці для всіх парафій Мукачівської греко-католицької єпархії, котрих є понад 360”.

Під час урочистостей у мукачівському Успенському соборі отець Стефан Кабацій відсвяткував 60-річчя свого священства. “1946 року блаженний владика-мученик Теодор Ромжа, в якого я навчався в семінарії, рукоположив мене у священики, – згадував отець. – Тоді ми востаннє молилися на Чернечій горі в Мукачевому перед образом Богородиці. Я щасливий, що дожив до цього дня, до цих урочистостей, де міг сповідати наших вірників і співслужити перед образом Мукачівської Богородиці”.

Екзарх для греко-католиків Чехії владика Ладислав Гучко висловив своє захоплення побожністю закарпатських вірників та їхнім вшануванням образу Мукачівської Богородиці, особливо участю в торжествах численної молоді та дітей, що вселяє надію в майбутнє Церкви на Закарпатті. “Це є дуже добрим знаком, що стільки людей приходить до Матері Божої, – наголосив ординарій Пряшівської греко-католицької єпархії зі Словаччини єпископ Ян Баб’як. – Це глибока віра, що її підтвердили мученики, має перспективу для подальшого життя. Дякувати Богові, ми у Словаччині нині пожинаємо плоди цієї вірності наших єпископів і священиків, їхнього мучеництва. Маємо багато семінаристів і священиків. Греко-католицькі священики зі Словаччини трудяться також на Закарпатті”.

Щодня єпископи та священики посвячували образки Мукачівської Богородиці, які придбали миряни. Можна припустити, що з відродженням культу цієї ікони тутешній Успенський собор стане Марійським центром закарпатських греко-католиків. А тим часом там розпочали підготовку до паломництва через Карпати в Галичину до Зарваниці.

Костянтин Чавага, "Львівська газета".
"Масового переходу" греко-католиків Закарпаття під "крило" Московського патріархату не було і немає?
Релігійний конфлікт: До голови православної громади закарпатського с.Великі Лази ще й так не дійшло?!?
У церкві закарпатського села Кінчеш почергово відправляють службу 3 головні християнські конфесії