Закарпаття як лідер відновлюваних джерел енергії

Закарпаття зі своїм потенціалом відновлюваних джерел енергії повинно стати лідером в даному секторі серед регіонів України.

На сьогоднішній день питання енергетичної незалежності постає перед всіма країнами світу. Не виключення серед них і Україна. Адже більшість енергоресурсів, які використовує наша держава – закордонного походження – газ, нафта, паливно-мастильні матеріали та ін.. Ціна на дані види ресурсів з кожним роком демонструє тенденцію до стрімкого зростання, що значно відбивається й на економіці держави, однією зі складових якої є соціальний блок – тарифи ЖКГ для населення. Цей взаємозв’язок підштовхує нас до диверсифікації джерел енергоносіїв та пошуку альтернативних варіантів зміцнення власної енергетичної безпеки.
Єдиний ресурс, який має Україна в більш ніж достатній кількості - це електроенергія. Проте, потенціал розвитку електроенергетики неоднорідний – мається на увазі рівнозначний розвиток регіональної електроенергетики. Адже, області України, на території яких є атомні електростанції, мають надлишок потужностей, тоді як інші (що не мають на своїй території потужних АЕС) є реципієнтами в питанні забезпечення необхідним обсягом електроенергії. До них належить і Закарпатська область, де масова частка власного виробленого енергетичного ресурсу (в загальному обсязі споживання енергії) становить близько 10%.
Проте потенціал нашого регіону в даному питанні недооцінений. Це зовсім не означає необхідності будівництва АЕС, йдеться мова про природні джерела забезпечення електроенергією, розвиток яких в європейських країнах вже отримав "друге дихання". Мається на увазі вітрова енергетика, використання енергії сонця та розвиток гідроенергетики, особливо малих ГЕС. В Україні налічується понад 63 тис. малих річок. Їх гідроенергетичний потенціал складає 30% від загального технічного потенціалу всіх річок України. На території України не задіяні ресурси гідроенергії, які цінні невисоким рівням затрат та можливістю регулювання часу вироблення електроенергії. На приклад, мала ГЕС в Європі споруджується за 8—10 місяців, а термін її окупності 3—4 роки.
Ці природні царини добування енергії не несуть в собі екологічної загрози для нашого регіону, а тому мають всі передумови до впровадження. Це і може перетворити Закарпаття на лідера з виробництва енергоресурсів з відновлюваних джерел. Адже ми є унікальним регіоном в частині гідроенергетичних ресурсів малих та середніх річок, який складає понад 605 млрд. кВт год. на рік (1200-1500 МВт), що є третьою частиною від загального потенціалу малих та середніх річок всієї України.
На разі продукування електроенергії в області здійснюють 5 гідроелектростанцій – Оноківська та Ужгородська (5.0 млн. кВт год. за рік), Теребле-Ріцька (140 млн. кВт год. за рік), ТОВ „Енергія Карпат" (4,0 млн. кВт год. за рік) та наприкінці 2010 року на річці Красна в однойменному селі Тячівського району здали в експлуатацію ще одну малу ГЕС потужністю 800 кВт. Дані міні-ГЕС виробляють 150 млн. кВт год. за рік, а для забезпечення електроенергією регіону потрібно близько 2,0 млрд. кВт год. за рік.
Отже, виходить, що потенціал річок нашого краю використовується не повною мірою. Тим більше, що ми маємо річку Тису - потужність якої щодо можливості впровадження міні-ГЕС достатньо велика. А розвиток малої гідроенергетики в нашому краї – це не тільки додаткові об’єми електроенергії, а й інструментарій попередження негативних екологічних ситуацій, таких як паводки. Адже, якщо поєднати роботи по спорудженню міні-ГЕС та протипаводкових укріплень, ми отримаємо подвійну вигоду: додаткові потужності та стабілізацію русла річок. Серед інших благ, які може дати створення комплексу міні-ГЕС та укріплень берегів на річках Закарпаття є: безперебійне й надійне забезпечення водними ресурсами населення, санаторіїв, підприємств промисловості й судноплавства, а головне - стабілізувати санітарно-очисну спроможність річок.
Перші кроки в даному питанні вже здійснені Закарпатською обласною радою в минулому році з прийняттям «Програми комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області». Координацію роботи з втілення даної програми поклали на ТОВ «Закарпатське обласне агентство із залучення інвестицій та господарського розвитку територій». Як результат – ми маємо збільшити власне виробництво електроенергії, розбудовуючи об’єкти малої гідроенергетики. До того ж, згадана програма враховує всі положення Регіональної програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиси у Закарпатській області на 2006–2015 роки. Планується спорудження 330 МГЕС на усіх річках Закарпаття. Проект повністю екологічно безпечний, дозволяє стабілізувати стік води, регулювати наповнюваність русел річок.
Тож, можна говорити про те, що Закарпаття має всі передумови для розвитку власного енерговидобування з природних джерел. А заходи, які планується провести в даному напрямку сприятимуть не тільки зміцненню енергетичної безпеки регіону, а й розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів, попередженню негативних екологічних ситуацій, сприятимуть розвитку рибного господарства, забезпеченню зайнятості населення, розвитку туризму та рекреації в нашому краї.

Степан ДЕРКАЧ,
депутат Закарпатської обласної ради