Україні олімпійці не потрібні, переконані спортсмени Закарпаття

В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання на тему: «Підсумки зимових Олімпійських ігор для Закарпаття». Як повідомив заступник начальника управління у справах молоді та спорту Ярослав Свида, здобуті закарпатськими спортсменами результати у Турині — наслідок не бліц-операції, а багаторічної роботи: двом спортсменам куплено квартири, семеро отримують щомісячні стипендії із держбюджету( від 300 до 500 грн.). Загалом на їх підготовку за останні два роки було виділено 146 тисяч гривень.

Цьогоріч до справи підтримки спортсменів на Закарпатті вперше підключилися спортивні товариства — «Спартак» і «Динамо». Допомагає Федерація лижних видів спорту, очільник якої Василь Рябич одночасно є директором фабрики «Фішер Мукачево». Загалом на підготовку семи закарпатських олімпійців за останні два роки з різних джерел витрачено більше півмільйона бюджетних гривень. Я. Свида визнає, що недостатньою була робота управління з резервом. Якщо не вжити негайних заходів, то на Україну в цілому чекає нульовий результат щодо медалей у Ванкувері.

Оптимізму Ярослава Свиди щодо підтримки крайового спорту державою не поділяє в.о. голови Федерації лижних видів спорту Василь Гісем: «Літні види спорту посідають перше місце ззаду, а в зимових видах спорту Закарпаття — серед лідерів. Однак чиновники від спорту спрацювали так, що не всі спортсмени змогли виступити на Олімпійських іграх. Для еліти, яка повинна принести славу державі, витрачено лише 500 тис. грн. із 6 мільйонів загального обласного «спортивного» бюджету. Більше того, підготовка проводилася лише протягом останніх півроку, а три з половиною роки витратили на «передряги», внутрішні непорозуміння у закарпатському спорті. Олімпійці навіть не мають де тренувався, у Мукачеві їх не пускали тренуватися на батуті, довелося їхати до Франції. Чиновники люблять грітися у проміннях тієї слави, яку своїм здоров’ям здобувають для краю наші спортсмени, а про ці 500 тис. грн. говорити узагалі смішно. У державі на спорт виділяються величезні мільйони з бюджету, але до спортсменів доходять копійки. Гірські лижі — візитна картка нашого регіону, реклама нашого краю, але відношення до цього виду спорту таке, як до падчериці. За Радянського Союзу галузі спорту фінансували відповідно до досягнень, а сьогодні цю практику відкинули, хоч тренери зимових видів спорту досягли набагато більше, аніж літніх. До речі, зовсім небагато таких спортсменів, які виступають одразу у п’яти видах спорту, серед закарпатських зимових олімпійців таких — п’ятеро».

Золтан Мінай, директор Центру олімпійської підготовки Закарпаття також поскаржився на катастрофічну нестачу коштів для фінансування спорту в області. Після закінчення Олімпіади ніхто не поспішає думати про наступну, до якої «аж» 4 роки.

Сьогодні у Закарпатті фахівці називають 9 реальних претендентів на олімпійські медалі — 3 фристайлістів, 2 сноубордисти, 2 фахівців лижних гонок і 2 гірськолижників.

З журналістами зустрілися також старші тренери та спортсмени, які брали участь у зимовій Олімпіаді-2006. Вони розповіли абсолютно невтішні речі про недоопрацювання державних установ, коли на світових змаганнях наших спортсменів поселяли за 150 км від місця змагань, годували лише 1 раз на день чи взагалі не вносили до списку учасників. Чи не найсерйознішою проблемою для спортсменів є візи, яких не мали ще навіть за 40 днів до початку Олімпіади.

***

Найкращі результати представників української збірної — закарпатців — на зимовій Олімпіаді:

Микола Скрябін, гірські лижі, 26 місце

Ігор Ішутко, фристайл, 26 місце

Енвер Аблаєв, фристайл, 12 місце
Ужгород: "Олімпіада — не тільки для олімпійців!"
Шестеро закарпатців виступатимуть на Зимовій Олімпіаді в Туріні