Взимку закарпатці можуть залишитися без тепла?

Напередодні зими багато людей непокоються, чи не буде цього року нових алчевськів, чи готова газотранспортна система забезпечити нас очікуваним сервісом. Звідси і дилема: встановлювати індивідуальне опалення чи знову довіритися міським комунальним службам.
З огляду на це "ЗІК" запросив до розмови першого заступника голови ВАТ «Закарпатгаз» Василя Фізера (на фото). Його прогноз виглядає не вельми оптимістично: якщо абоненти й надалі масово встановлюватимуть автономне опалення на нас чекає… холодна зима.

– Як населення відреагувало на підвищення з 1 липня тарифів на газ?

– Станом на сьогодні рівень проплат становить лише 65%. Такого спаду не було останні три роки. Минулого року у такий час рівень виплат становив 142 %. Дуже хотілося б, щоб люди пам’ятали про необхідність платити за газ до 10 числа кожного місяця – за попередні 30 днів. Якщо ж брати період з початку року, то рівень проплат не такий вже й поганий – 113%. Це значить, що поточне споживання оплачується, і потрохи погашаються борги.

– Наскільки газифіковано Закарпаття?

– За кількістю абонентів – на 62-65%, а територіально – лише на 45%. Найбільша проблема – Великоберезнянський район. Але газифікація це не є наша основна діяльність.

– Якою Ви прогнозуєте для галузі цю зиму?

– Я би не хотів бути песимістом, але маю велику тривогу. Зараз дуже багато громадян звертаються до нас з проханням встановити газові лічильники у багатоповерхових будинках. Взагалі наша область – лідер за цим показником. 85% наших абонентів встановили лічильники. А за кожним лічильником – автономне опалення. Ніхто при цьому не враховує, що здебільшого будинки і система газопостачання до них проектувалася з розрахунку лише на газові плити. Я розумію людей. Кому не хочеться мати постійно тепло у помешканні та теплу воду, не залежати ні від кого, ще й платити менше. Але так було, поки користувачів автономного опалення було менше. Вистачало спроектованого запасу, резерву. А якщо у 70-квартирному будинку всі підключать газові котли, то потужності газомагістралі, тиску, може не вистачити. А це призведе до автоматичного відключення будинку, району, навіть міста.

Крім цього, існує проблема відсутності димарів. До всього потрібно підходити комплексно. Краще перед встановленням автономного опалення отримати офіційний дозвіл, якщо це можливо, бо це передбачає вивчення всіх «за» і «проти».

– Чи є альтернативні варіанти?

– Міні-котельні на під’їзд, будинок, кілька будинків, мікрорайон. Це буде дешевше і надійніше. Звичайно, така програма має вестися централізовано на рівні міста. Ми своєю чергою будемо вдосконалювати нашу газорозподільну систему. Київський науковий інститут нашої галузі готує для нас спеціальні розрахунки. Але одразу, одним махом, всього не зробиш. Щоб забезпечити потрібними тиском усі будинки, які будуть стовідсотково обладнані автономним опаленням, потрібні величезні кошти. Крім того, ми ще не знаємо, які обсяги газу нам будуть надані.

– Що ж Ви робитимете у ситуації, якщо песимістичний прогноз справдиться?

– Намагатимемося зарадити проблемі настільки, наскільки це буде можливо. Але, на мою думку, потрібна чітка програма з координації дій щодо проблеми опалення і тепловодопостачання з урахуванням інтересів людей. І мусить бути орган, який матиме право контролю і впливу. Сьогодні ми, по суті, ми не маємо жодного впливу на порушників. Якщо людина справно платить за газ, але поставила несанкціонований котел, то максимум, що ми можемо зробити, опломбувати їй цей прилад. Наскільки я бачу, влада за це питання взялася серйозно, тому я вірю в оптимістичний розвиток подій.

– Чи були загрози, подібні Алчевській, минулого року на Закарпатті?

– На щастя, ні. Наші люди спрацювали високопрофесійно. Локальні проблеми були, вони псували нам нерви. Зокрема, у Великому Березному, але ми дали раду. Ці ситуації виявили наші слабкі місця, і ми працюємо, щоб вони не повторилися. Це стосується і наших колег з «Трансгазу». У нас з ними дуже добра співпраця.

Водночас хочу ще раз звернутися до людей: не ставте без погодження індивідуальне опалення, бо можете залишитися без тепла у найхолодніший період року. Це не панацея. Все потрібно робити офіційно через міськвиконком. А інакше теплопостачальні організації будуть «ганяти» газ і електроенергію на обігрів неіснуючих абонентів, а ви можете взимку мерзнути.

– А що ж робити, якщо такі відключення все ж стануться?

– Два місяці, які нам залишилися до опалювального сезону, ми наполегливо працюватимемо над вирішенням цих проблем. Зокрема, зараз ревізуємо гідравлічну систему. Але якщо населення не піде нам назустріч, проблеми не уникнемо. Станом на сьогодні ми маємо на черзі ще 3500 осіб, які чекають на встановлення газових лічильників. Це – потенційні користувачі індивідуального опалення. Якщо ж процес розвиватиметьсялавиноподібно, то зима буде складною. Знаєте, сусід кажесусідові: «Не слухай ти їх, мені також не давали дозволу, а я вже два роки гріюся». Але це як трастова піраміда «МММ». Рано чи пізно вона завалиться. А засобів дієвого впливу на порушників, як я вже зазначав, ми не маємо. Ніякої адміністративної та кримінальної відповідальності за це ніхто не несе. Єдине, за що ми можемо покарати, це якщо ти береш несанкціоновано газ. Але така ситуація – нонсенс.

Довідка: ВАТ «Закарпатгаз» займається транспортуванням газу і забезпечує ним населення та бюджетні організації. Є монополістом у постачанні природного газу населенню, що визначено законодавством України. В організації працює 1500 осіб. Зараз підприємство обслуговує 215 тисяч абонентів. Оскільки один абонент — це, як правило, ціла сім’я, то реально «Закарпатгаз» обслуговує 750-780 тисяч громадян.
Юрій Фогел: У нинішньої міської влади м.Ужгород на чолі з мером Ратушняком повністю відсутня цілісна концепція розвитку міського комунального господарства
Закарпаття: Взимку школярі Ужгородщини не мерзнутимуть!
На Закарпатті вже готуються до зими — незважаючи на спеку!
Як встановити автономне опалення?