ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Потрапивши "у зуби пилорами", закарпатець "під шафе" загинув на місці

    23 июня 2024 воскресенье
    50 переглядів

    ...До селища Малий Раковець з закарпатського міста Іршава, хоч і гарно викладеною колись місцевим колгоспом характерною для закарпатських міст бруківкою, їхати чи не з півгодини. Якщо не сказати – глибинка, звідки виїхав на заробітки увесь чоловічий “цвіт”, залишивши вдома дружин та діточок, то вже місце, куди око чиновника заглядає нечасто, точно.

    Від місцевої школи звивистою гірською дорогою котиться різнобарвна зграйка школяриків. Кольорові парасольки, чобітки та портфелики – єдине яскраве вкраплення у хмарну, дощову днину початку зими, що запам’ятається селу непоправною трагедією...

    - Михайло Тодавчич та його брат-інвалід Михайло Хила, - розповідає найманий працівник місцевої пилорами Іван Ожоганич, - підійшли до мене зранку 7 грудня з проханням попиляти їм бука на дошки. Дуже квапились, бо Михайло по кількох днях мав від’їздити на заробітки в Москву. Я погодився: в селі всі свої, а тут - ще й родич, як відмовити? Сказав, хай приходять по обіді...

    За п’ятнадцять хвилин до третьої почали пиляти кругляки. Побачивши, що Михайло Тодавчич "під шафе", Іван Ожоганич кілька разів попросив його не підходити близько до пилорами. Той ніби слухняно відходив. Момент, коли Михайло Тодавчич опинився “у зубах пилорами”, Ожоганич пропустив: обрізавши кругляка з двох боків, відключив пилораму і саме пішов “розжимати” гідравлічний насос, що тримав деревину. Коли озирнувся – Тодавчич лежить на стрічці. Підбіг, схопив його за комір, витягнув з-під верстата, поклав збоку, й побіг викликати “швидку”. Брата відправив повідомити дружині. Коли повернувся від телефону, потерпілий уже помер.

    Начальникові Державної інспекції охорони праці та безпеки виробництва Богдану Дорошу опитувати доньку потерпілого Оксану, що ледь відійшла від похорону, важко. Але інакше істинних обставин трагедії не з’ясувати. А це потрібно для того, аби точно визначитись, пов’язаний чи ні нещасний випадок із смертельним наслідком з виробництвом. Відповідями на запитання дівчина підтверджує, що батько її у приватного підприємця не працював, а й справді лише привіз кіньми діда попиляти на пилораму своє дерево на дошки.

    Найважча ж розмова - із власником. Замість нього – бо ж приватний підприємець Михайло Савко наразі "на чехах" - відповідь тримає дружина Оксана. Стан її теж близький до шокового.

    - Я в той день про трагедію дізналася від Михайла Ожоганича, - пояснює. – Дуже перелякалась. Прибігла на пилораму, а тут уже й працівники міліції. І не подумала б, що таке може трапитись...

    - Думати треба обов’язково, - резюмує Богдан Дорош. – Можна тільки уявити собі, скільки в найглухіших куточках області отаких нелегальних пилорам, і що на них діється! Підприємництво ж бо, як і в цьому випадку, до речі, починається з торгівлі. Цей вид діяльності підприємець і вказує при реєстрації. Відтак “розкручується” - ставить пилораму, купує станки, відкриває лісопереробний цех. І працює, адже треба якось у горах, де немає іншої роботи, виживати. Та у відповідні інстанції про фактично підпільне виробництво не повідомляє. А тут - порушення на порушенні, все на живу нитку зроблено...

    Трагедії могло б не статися, якби власник, а в конкретному випадку його представник – верстатник – не потурав присутності в зоні підвищеної небезпеки сторонніх осіб, та ще й напідпитку; подбав про наявність рухомого огородження робочої зони пили та гальмівного пристрою, завдяки якому протягом 6-7 секунд обладнання автоматично вимикається, і який, щоб не “згорів” двигун, був знятий виробником на власний розсуд.

    Пилораму, звісна річ, як і все обладнання лісопильного цеху, працеохоронці опломбовують. Крок за кроком на нелегальній промисловій вотчині більш підприємливого за інших малораківчан Михайла Савка запанують передбачені законами та іншими нормативними актами порядки, яких дотримується більшість суб’єктів господарювання лісопереробної галузі. Життя продовжуватиметься. Та ніхто не поверне родині Тодавчичів годувальника, ніхто не підтримає її жодними допомогами.

    І навряд чи комусь дорікатиме сумління: кривавої трагедії могло б не бути!



    "Закарпаття online" з посиланням на Територіальне управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору