Додати новий коментар

Уряд ввів тимчасовий мораторій на присвоєння вулицям, підприємствам та іншим об'єктам назв на честь героїв, відомих діячів, захисників країни, а також історичних подій.

У Міністерстві юстиції пояснюють - на сьогодні відсутні закони, які регулюють цей процес із урахуванням сучасних реалій. До заборони назви привласнювалися відповідно до указів і постанов, три десятки років тому. Вже пройшов рік як парламент ухвалив новий закон в першому читанні. До другого - ніяк не добереться.

”Назад нічого не буде перейменовуватись, звичайно. Ми призупинили тільки тому, що це дуже непрозора процедура, як я говорила, немає нормативно-правового регулювання тому дуже багато проблем - хто подає, хто присвоює, ну немає такої законодавчої процедури, тому призупинили, щоб не було таких зловживань в цьому напрямку і тільки”, каже заступник Міністра юстиції України Лідія Горбунова.

Відтак, в оновленому документі серед встановлених критеріїв для присвоєння назви з’явиться і дозвіл організаціям іменувати себе тільки на честь тих людей, діяльність яких близька їм за профілем. Також, пропонується увіковічнювати пам'ять людей, що внесли значний внесок у становлення України, тільки після їхньої смерті.

Дослідник київської старовини Михайло Кальницький ідею нового закону підтримує. Каже, головне аби його виконували. Щоб не вийшло як з вулицею Комінтерна у Києві. Вона стала вулицею Симона Петлюри майже два роки тому, раптово для городян. Перейменували без громадських слухань.

”Назви треба міняти, але не за таким принципом, що ось була ось вулиця Леніна, а ось вам вулиця Бендери, а за іншим принципом. Звичайно, треба максимально брати до уваги історію місцевості, історію притаманних саме цій місцевості топонімів або діячів культури, які саме пов’язані з цією місцевістю .Ну звичайно не можна сказати, що ніколи ніяку вулицю не будемо називати на честь політичного діяча ,але треба просто робити це обмірковано”, каже дослідник київської старовини Михайло Кальницький.

Мораторій триватиме щонайменше два місяці, бо встановлений поки Верховна Рада не ухвалить новий закон. Втім, деякі діячі наполягають на якнайшвидшому ухваленні закону, а відтак і скасуванні табу. Кажуть, занадто багато установ і вулиць чекають на своїх героїв.

”Я протягом останнього періоду, наприклад, посприяв перейменуванню цілої низки шкіл, де всі вчителі , жителі цих міст чи сіл хотіли , щоб їхня школа носила ім’я знаменитого чоловіка, який народився в селі. Ну, як можна заборонити їм пишатися людиною, як народилася в їх школі, або ВУЗ, або ще десь”, каже віце-спікер Верховної Ради України Микола Томенко.

Та піклуючись про історію та законність, знов забули про людей які на цих вулицях мешкають. Із кожним перейменуванням мешканцям доводиться переоформлювати документи. І робити це потрібно кожного разу переїжджаючи з Комінтерна на Петлюри, чи з Січневого повстання на Мазепи, а згодом на Лаврську за власний кошт.