Навіть нещасливе кохання може дати серйозні проблеми на серце

Один із найкращих лікарів-кардіологів Закарпаття, заслужений лікар України Наталія ТИМЧЕНКО — про ризики та профілактику серцево-судинних захворювань,

За останні 25 років в Україні поширеність серцево-судинних захворювань серед населення зросла в три рази, а рівень смертності від них – на 45%. Спеціалісти кажуть, що епідемія хронічних неінфекційних захворювань, у тому числі й серцево-судинних, значною мірою пов’язана зі способом життя і виникненням унаслідок цього фізіологічних факторів ризику. Чи можна їх уникнути – ми розпитували Заслуженого лікаря України, завідувача відділення судинної неврології Ужгородської центральної міської клінічної лікарні Наталію Дмитрівну ТИМЧЕНКО.
– Наталіє Дмитрівно, в Україні смертність від серцево-судинних захворювань найвища у структурі смертності…
– Така ситуація не тільки в Україні. Це тенденція загальносвітова. Погано те, що доросле населення країни мало проінформоване, тому люди рідко звертаються до лікаря відразу. Головне – виявити хворобу на початковій стадії. Кожна доросла людина має вміти вимірювати собі артеріальний тиск. Якщо є підвищення, то пацієнт повинен одразу стати на облік до кардіолога. Також за нинішніх цивілізаційно-урбаністичних тенденцій на серцево-судинні захворювання впливають такі фактори як безробіття, невпевненість у завтрашньому дні, часом навіть… нещасливе кохання. А ще – шкідливі звички, як куріння, надмірне вживання алкоголю.
– З огляду на статистику, у Закарпатті зафіксовано найнижчі показники серцево-судинних захворювань в Україні. Нас цей факт радує, але чим він зумовлений?
– Усе в порівнянні. У нас нижчий рівень захворюваності тільки порівняно зі східними областями України. Він нас не повинен втішати. Звичайно, що на це впливає рівень забезпечення людей у нашій області, культура, екологія, стиль життя.
– У дітей до 14 років показник захворюваності у сім разів нижчий, однак при переході у групу 15-17 років він досить істотно зростає. Чому так?
– Є критичні періоди у житті людини. Це дозрівання, тобто перехід від підліткового до дорослого, від дорослого до більш зрілого. Коли в організмі відбувається перебудова, і в даному випадку гормональна – це завжди є фактором ризику.
– Існує думка, що якщо щодня вживати аспірин, то можна вберегти себе від серцево-судинних хвороб…
– Я погоджуюсь і вітаю це. Поясню: аспірин при деяких формах інсульту є основним препаратом у лікуванні. У тому числі, коли говоримо про профілактику. Але є різні форми аспірину. Потрібно вживати ті, які найменше впливають на людину. Та й медицина з часом удосконалюється, медикаменти стають якіснішими.
– Наталіє Дмитрівно, але інсульт – це вже упаси Боже кожного. Профілактика існує? Уберегтися від недуги реально?
– Почнемо з того, що розрізняють первинну та вторинну профілактику. Первинна полягає у корекції факторів ризику, до яких належать вік, стать, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, ожиріння, порушення ліпідного обміну (тобто підвищений рівень холестерину), куріння, зловживання спиртними напоями, низький рівень фізичної активності.
Під поняттям «вторинна профілактика» розуміють попередження виникнення захворювання (інфаркту міокарда чи інсульту) в тих осіб, які вже його мали. Основою вторинної профілактики є контроль тих же факторів ризику, а також вживання відповідних медикаментів. Із збільшенням кількості чинників ризику в людини зростає ймовірність виникнення інфаркту міокарда й інсульту.
О. Беца