Василь Іванчо: Податкова із фіскального органу перетворюється в сервісний

З часу останньої нашої розмови з головним податківцем Закарпаття пройшло майже чотири місяці. Тоді Василь Іванчо запевнив наших читачів, що основне завдання, яке стоїть нині перед службою – перетворити її з фіскального органу в сервісний.

Чи вдалося втілити в життя бажання керівництва податкової і з чим працівники служби підходять до свого професійного свята, яке відзначатиметься у понеділок, говоримо сьогодні з Василем Васильовичем.

- Наскільки успішним є процес переорієнтації служби на сервісну?
- Можу впевнено сказати, що нам вдалося зробити багато із запланованого: уже відкрито 7 сервісних центрів з обслуговування платників податків – у Берегові, Іршаві, Тячеві, Мукачеві, Виноградові, Сваляві та Міжгір’ї. Нині вже понад 35 тисяч платників отримують послуги покращеного сервісу. На початку наступного тижня відкриваємо сервісний центр у Хусті, тож ще 7,5 тисяч платників матимуть змогу отримувати більш якісні послуги. Слід також врахувати, що центри обслуговують не лише суб’єктів господарювання, а й звичайних громадян.

- А решта інспекцій? Як справи в обласному центрі?
• Сервісний центр в Ужгороді запрацює орієнтовно у середині липня, він буде найбільшим, що і не дивно, зважаючи на кількість платників, яких буде обслуговувати – 18,5 тисяч. Зараз повним ходом ідуть ремонтні роботи. Самі розумієте, історична частина міста, тож мусимо дотримуватися всіх вимог і до зовнішнього вигляду, а оскільки будівля не нова, то обережно підходити і до якихось перебудов усередині.
До кінця липня мав би розпочати роботу і сервісний центр для платників Ужгородщини. А восени, коли буде завершено будівництво Державної податкової інспекції у Рахівському районі, платники цього гірського регіону також отримають повноцінний сервіс від податкової. До речі, це єдина податкова інспекція в області, яка не мала власного приміщення. Це буде 11-ий, останній сервісний центр у нашій області. Стільки у нас інспекцій.

- Звучить непогано, але що по суті змінило відкриття сервісних центрів?
- Під час кожного відкриття центру я наголошую і платникам податків, і працівникам служби на тому, що ми не просто зробили ремонт і повісили нові гарні вивіски. Змінилася філософія нашої роботи, і надання сервісів – одна зі складових цього процесу.
Дивіться, що отримали платники. У цих центрах зосереджено надання практично всіх послуг від служби: прийом звітності, звірка платежів, отримання свідоцтв та різних документів, індивідуальних консультацій. Тут же розміщено реквізити всіх бюджетних рахунків, зразки заяв, друкована продукція роз’яснювального характеру, новинки податкового законодавства і ще багато всього. Усе – без черг і зайвих витрат часу. Адже, до прикладу, коли настає період подання звітності, працівники центру за потреби залучають своїх колег і прийом звітності здійснює стільки працівників, скільки необхідно. Але найголовніше – мінімізується контакт платників з податківцями. А це – чи не найважливіше, коли говоримо про боротьбу зі зловживаннями у службі.

- Яким чином ці речі пов’язані?
- Раніше було як. Платники відвідували податкових інспекторів з різних відділів, подеколи треба було обійти кілька кабінетів на різних поверхах податкової інспекції. Зараз контакти з працівниками податкової служби там, де вже центри працюють, зведено до мінімуму. Практично усе, що потрібно платнику, він може зробити в одному місці і за короткий час. І відбувається це на виду у всіх. Плюс до всього, у кожному центрі ведеться відеоспостереження, тож у випадку виникнення якогось непорозуміння можна переглянути запис і все з’ясувати. Усе максимально відкрито і прозоро. А з відкриттям cектору реєстрації користувачів при ДПС у Закарпатській області Акредитованого центру сертифікації ключів можемо говорити про нівелювання впливу людського фактора. Отримавши безкоштовно електронні ключі, підприємець економить власний час, ресурси, уже не виникне ситуація, що інспектор відмовив у прийомі звіту. Підприємець може взагалі не відвідувати податкову інспекцію, якщо вчасно подає звітність і сповна сплачує податки. Разом з тим електронне звітування, крім тих позитивів, що я назвав, дає ще й інші переваги. До прикладу, у режимі онлайн можна щомісячно дізнаватися про наявність податкового боргу як зі статусом новоствореного, так і про динамічні зміни такого боргу у бік збільшення чи зменшення, аж до повного розрахунку з бюджетом, через Інтернет можна отримувати довідки про відсутність податкового боргу і ще багато чого. Служба постійно розширює сервіси для того, аби знизити кількість безпосередніх контактів між платником та податковим органом і таким чином упередити саму ймовірність тиску на підприємця.

– Ваші працівники виявилися готовими до таких змін? І хто, до речі, працює у цих центрах? Ви приймали на роботу нових фахівців?
• Якщо Ви маєте на увазі, чи не збільшилася за рахунок відкриття центрів кількість податківців, то ні. До роботи залучено найкращих, досвідчених працівників інспекцій, у першу чергу тих, хто займався прийомом звітності та наданням консультацій.
До речі, кілька днів тому ми провели семінар із фахівцями, які працюють у центрах, модераторами-консультантами центрів. Модератор – це та людина, яка першою зустрічає платника, питає у нього, чим може допомогти, підказує, у яке віконечко потрібно звертатися з конкретним питанням. Але найголовніше – відповідає за те, аби в центрі панувала атмосфера доброзичливості, толерантності. Завдання модератора – зловити той момент, коли робоча ситуація може перерости у конфліктну, і упередити її. Причому зробити все, аби платник вийшов із центру задоволений. Звісно, нам би хотілося, щоб таких ситуацій взагалі не виникало, але розуміємо, що цього не уникнути. Адже робота з людьми – це специфічна сфера відносин. Тут потрібно бути більше психологом, ніж податківцем. Тому перш ніж призначити людину на посаду модератора, ведемо з нею серйозну розмову, і тільки коли бачимо, що людина психологічно готова – призначаємо.

• Створення лише комфортних умов у сервісних центрах ще не свідчить про те, що податкова перестала бути фіскальним органом. Як з перевірками у цьому році?
• З кожним роком їх стає все менше. Із 1 січня 2011 року Податковим кодексом передбачено проведення перевірок не частіше 1 разу на рік для ризикових суб’єктів господарювання, раз на 2 роки – для платників середнього ступеня ризику, і не частіше, ніж раз на 3 роки для платників низького ступеня ризику. Але це не частіше. Рідше – може бути. Сумлінні платники можуть не перевірятися роками. Спитайте у закарпатських підприємців – часто їх турбували за останні 2-2,5 роки? Відповідь буде негативною. Від частих перевірок податкова давно відійшла. Малий бізнес ми не перевіряємо практично з весни 2010 року, до речі, до кінця цього року також триває мораторій у зв’язку з введеними в дію змінами щодо спрощеної системи оподаткування.
Узагалі ми змінили принципи відбору платників податків до перевірки – виявляємо порушників дистанційно, тобто аналітичними методами. Йдемо на перевірки до того, хто згідно за результатами аналізу Щодо контролю суб’єктів господарювання-юридичних осіб, то, приміром, у 2005 році було перевірено 2,3 тис. таких СПД, а у 2011 році – лише 1200, тобто зменшено кількість перевірок майже у 2 рази. Тенденція до зменшення контрольних заходів зберігається, цього року очікується не більше 800-900 таких перевірок. Суттєве зменшення кількості перевірок відбулося за цей період і щодо підприємців – більш ніж у 2,5 рази. Кількість так званих фактичних перевірок, тобто раптових перевірок дотримання іншого законодавства (щодо обігу готівки, ліцензування тощо), у 2005 році складала майже 1800, а цього року їх буде не більше 750.
Необхідно також врахувати, що кількість суб’єктів господарювання, які взяті на облік у податкових органах, з 2005 року до сьогодні зросла з 68 до 87 тисяч. І якщо у 2005 році перевірками було охоплено більше 4,2% платників, то на сьогодні зменшення перевірок відбулося майже у 3 рази – протягом року перевіряється біля 1,5%. Цей показник близький до показників розвинених європейських країн.
Тому не зовсім розумію, коли без предметного аналізу, без фахової оцінки ситуації окремі ЗМІ роблять висновок про посилення податкового тиску. Я неспроста порівняв 2012-ий рік з 2005-им. Цифри говорять самі про себе. Так, не заперечую, у нашій роботі є ще недоліки, але ми змінюємося на краще саме для платника податків. І цього не бачить лише той, хто не хоче і не може бачити.

- Чого чекаєте від новацій у роботі особисто Ви, як керівник служби в області?
• Коли під час відкриття сервісних центрів бачиш нові світлі зали, усміхнених податківців, задоволених платників, хочеться, щоб все було ідеально і надалі. Однак розумію, що проблеми, які накопичувалися багато років, одразу не зникнуть. Тому будемо вдячні, якщо підприємці, керівники підприємств, бухгалтери чи просто громадяни, висловлять свої пропозиції щодо роботи цих центрів. Якщо платники хочуть справді сервісу високого рівня – мусять нам допомогти: десь зробити зауваження, у чомусь порадити, вказати на недоліки, які вони побачили. Для цього у кожному центрі встановлено скриньку для заяв та пропозицій. Є ще й інша можливість – надіслати свої пропозиції на мою електронну скриньку [email protected]. Ми готові постійно вдосконалюватися, адже, як кажуть, досконалості немає меж. Тож чекаємо оцінку від платників, адже працюємо для них.
Користуючись нагодою, вітаю усіх своїх колег з професійним святом і бажаю їм терпіння й натхнення у нелегкій роботі, побільше позитивних емоцій, їхнім родинам – злагоди і благополуччя.

Михайло Шершун, газета "РІО"