Кошмар! Хто при своєму розумі заплатить 4 тисячі гривень за 5 (!) годин перельоту з аеропорту "Ужгород" до Києва!?

Кілька днів поспіль Закарпаття лихоманить: авіарейси «Ужгород-Київ», які тільки нещодавно запустили, знову під загрозою закриття. На щоп’ятничний і поки що єдиний рейс квитки наразі не продають. У компанії «Мотор-Січ», яка обслуговує рейс, нібито заявили про припинення польотів через їхню збитковість.

В Ужгородському аеропорту переконують, що рейс не скасовують, а продаж квитків призупинили тимчасово, до узгодження домовленостей про запровадження щоденних польотів. Ба більше: міністр інфраструктури Омелян на своїй сторінці в мережі Фейсбук вкрай гостро відреагував на інформацію про припинення рейсів і заявив: «закарпатська зрада» скасовується.

Та що відбувається насправді? І які перспективи в того горезвісного рейсу та летовища?

Власне, ситуація з Ужгородським аеропортом - довготривала, багато й часто обговорювана і… безперспективна тема. З одного боку, з огляду на Донбас і постійні звинувачення Закарпаття в нібито сепаратистських настроях (руки би повідривала тому, хто таке пише), питання оперативного й постійного зв’язку найзахіднішого регіону з центром – мегаактуальне! З іншого боку, про яку постійність може йти мова, якщо рейс «Ужгород-Київ» здійснюється лише раз на тиждень – у п’ятницю. І летить так «зручно», що словами не описати: о 10 ранку вилітає з Києва і о 13.00 тільки (!) прибуває до Ужгорода. Пасажирам пропонують трішки «посидіти» у Львові.

Та і це ще квіточки. Адже назад, до столиці, літак вилітає у той же день о 14.00 і прибуває… о 19.10! П’ять годин пересадки у Львові! Ви уявили це? Чи краще порівняємо: з Києва до Анталії (Туреччина) через море і територію двох держав літак летить за 2 год 20 хв, до Шарм-ель-Шейха (Єгипет, Синайський півострів) – 4 години, а на відстань в нещасних 900 км – п’ять годин!?

І після цього звучать нарікання, що всього 5-7 людей літає з Ужгорода до Києва? Та хто у своєму розумі заплатить 4 тисячі гривень за такий квиток і такий «зручний» переліт?

Кому взагалі такий «швидкий» і такий «регулярний» рейс потрібен? Яким бізнесменам? Яким туристам, пацієнтам, людям, що вирішують якісь нагальні справи?

До 2016 року, в період, коли рейс виконувався більш-менш регулярно, його завантаженість сягала 70-80 %. Літак щодня (крім вихідних) вилітав з Ужгорода о 7 ранку і сідав у Києві о 8.40, повертався о 19.00 і приземлявся на Закарпатті о 21.10. Тобто, купа підприємців могли вирушити зранку до столиці, вирішити всі питання і повернутися додому. Туристи спокійно планували перельоти в курортну зону, пацієнти літали на консультації і т.д. Зрештою, багато хто вважав, що краще трохи більшу суму сплатити за переліт, ніж труситися у потязі до Києва 16 годин…

З огляду на все це, очевидно: відновлення аеропорту «Ужгород» питання ніби й потрібне, але не так, як це було зроблено цієї весни. Складається враження, що авіарейс відновили виключно під приліт Порошенка до Ужгорода напередодні президентських виборів. Тож літак політав до виборів, а потім ще трохи (аби не дуже очевидно до політики прив’язаний) і став непотрібним та збитковим.

Хоча у Закарпатті одразу всі заявляли: рейс із пересадкою у Львові – апріорі програшний варіант! І як би всі причетні до його організації не наполягали на протилежній думці, як би не малювали аеропорту світле майбутнє – перспектив із таким підходом у нього немає!

Ви тільки вслухайтеся: немає перспектив у летовища, яке розташоване за 2 км від українсько-словацького та за 20 км від українсько-угорського кордону!

Перспективи були б, якщо…

…якщо б нормально функціонував сам аеропорт і міг приймати рейси. Але він постійно чогось потребує – то ремонту смуги, то заміни світлосигнального обладнання, то сертифікації, то ще чогось. А грошей катма! Чому? Бо «Міжнародний аеропорт Ужгород» – обласне комунальне підприємство, відповідно, повністю на утриманні області. А які можливості у найменшої в державі й дотаційної області? Мізерні. Держава ж допомагати не спішить. Навіть попри те, що в Україні діє Державна цільова програма розвитку аеропортів на період до 2023 року з фінансуванням у обсязі понад 5 млрд гривень. «Ужгороду» в рамках цієї програми якось навіть майже перепало зо 2 млн. Принаймні, їх було передбачено. Правда, лише на папері…

Перспективи були б, якби…

…якби вдалося втілити бодай один із проектів з наповнення аеропорту рейсами та коштами. Адже тільки за останні два роки аеропортом цікавилися словаки (хотіли взяти його у концесію), угорці, компанії МАУ, Wizzair, Турецькі авіалінії.

Перспективи були б, якщо…

…якщо вдалося б пiдписати угоду і визначити умови використання частини повiтряного простору Словаччини для обслуговування повiтряного руху українським провайдером «Украерорух» в мiжнародному аеропорту «Ужгород», про що повідомив прем'єр Гройсман і що має відбутися, попередньо, наприкінці травня.

Перспективи були б, якби…

…якби вдалося зберегти бодай існуючий рейс, зробити його щоденним та змінити графік польотів.

Очевидно, таких «якщо» та «якби» може бути чимало. І так само очевидно, що тепер нова влада має запастися терпінням і проявити політичну волю, щоб розв’язати питання роботи аеропорту «Ужгород». Тим самим, проявити зацікавленість до проблем усіх регіонів та заявити про чітке, продумане й державницьке бачення розвитку всієї країни. Принаймні в малоземельному, сільському, гірському Закарпатті, де плекають чималі надії на туризм, тільки на це й сподіваються…

Наталія Петерварі