Василь Нодь: «За минулий рік у приміському сполученні отримали 37 млн. грн. збитків"

Василь Нодь: «За минулий рік, якщо говорити, за 12 місяців, ми у приміському сполученні отримали 37 млн. грн. збитків», або ж «Якщо ми поїдемо за кордон, то їдучи у потязі , ми потрапимо в іншу державу, в другий світ… й на другий континент…»

Останнім часом, а саме за два тижні, значну увагу в суспільстві й безпосередньо в журналістському середовищі, спричинили повідомлення про те, що залізниця планує відмінити деякі рейси пасажирських потягів, як міжміського так і безпосередньо приміського сполучення. Щоб бути більш компетентними у цьому питанні представники ЗМІ, у другій половині тижня, 13 жовтня, зустрілися у прес - центрі «Закарпаття» із начальником Ужгородської дирекції залізничних перевезень В.М. Нодь. Василь Михайлович погодився розповісти журналістам про цю непросту ситуацію, яка склалася на сьогодні у нашій області та відповісти на запитання мас-медійників.

--Пане Василю, що можна сказати зараз про перевезення пасажирів у нашій області?
— Що я можу сказати зараз про перевезення пасажирів у нашій області?...
Звичайно, ще у радянські часи й зараз цей вид діяльності на транспорті є збитковим. А це тому, що забезпечує перевозку малозабезпечених громадян. Адже не секрет, що дороге сьогодні паливо, дорогі електроносіії та електроенергія . З року в рік, перевозка пасажирів у пригороді й приміському сполученні, а також і в пасажирських поїздах є збитковою, якраз виходячи із цих тем. Підготовка поїзда у рейс коштує великі кошти, для цього є обслуговуючий персонал усіх видів, й для того, щоб забезпечити безпеку руху, відповідний сервіс, поїзд необхідно підготувати в рейс на високому рівні. Проходить така підготовка у спеціальних Депо. Звичайно ж тут є штат для цього й будемо говорити, треба господарство це утримувати у технічному стані, а на це все потрібні немаленькі кошти. Як це не банально звучить, нині зміни йдуть тому, що немаєгрошей.
Щоб багато не говорити, скажу тільки одну цифру -- за 9 місяців поточного року 10 пасажиро –кілометрів, у пригороді нам принесли збитків. Так, ця собівартість складає -- 3,3 грн., а доход створює -- 25 коп. Якщо порахувати, то ці збитки-витрати майже у 10 разів перевищують доходи, які ми отримали. Тоді випливає запитання, а що ми одержали в прибуток?... Нічого… Й це вся відповідь.
— Чи отримує зараз якісь дотації залізниця?
— Хочу зауважити на тому, що дотації ніхто залізниці не дає. Можу сказати, тільки те, що залізниця працює сама на себе й на державу, тому, що це державне підприємство, воно сплачує всі податки, які є передбачені законодавством й тільки живе на прибуток. Я маю на увазі —те, що заробить, на тому й живе. Також залізниці ніхто й нічого не компенсує. Єдине, що залізниця отримує компенсацію це від пільги перевезень пасажирів. Є у пригороді 27 пільгових категорій пасажирів, яких ми перевозимо і обласна адміністрація їх відшкодовує. Якщо говорити про це, то 390 тис. пасажирів від пільговиків ми перевезли у приміському сполучені за 9 місяців. За це ми отримали 2 млн.153 тисячі грн. компенсації. Це ті пасажири, яких ми перевозимо, які прийнято адміністрацією і т. д.: пенсіонери, інваліди, інші категорії населення й так далі. Більше нічого й ніхто не компенсує. За минулий рік, якщо говорити, за 12 місяців, ми у приміському сполученні отримали 37 млн. грн. збитків.
Ці поїздки про які ми говоримо, що вони відмінені, то неменше 5 млн. грн. кожний потяг приніс збитків. До прикладу--поїзд "Едельвейс" напрямку –Тячів --Ужгород відмінений із рейсу. Але він відмінений, не на кожний день тижня. Поїзд їздить зараз тільки у п’ятницю, суботу й неділю. Для студентів--проїзд пільговий --50% від вартості квитка у цьому напрямку. Але ми знаємо, що Міністерство освіти розраховується з УкрЗалізницею далеко не в повному обсязі. У залізниці дуже плачевні результати, там скажемо у порядку тільки 34% тільки відшкодувань, якщо брати по Укрзалізниці. Я говорю тільки про Закарпатську область бо за інші області не знаю. У нас поки що, адміністрація у приміському сполучені нам відшкодовує у повному обсязі ті перевезення, які ми робимо.
Але я ва вже сказав, що 7, 8% тільки покриваються затрат, які ми вкладаємо у ці перевезення, а 92%-- це сплошні збитки. Чому я вам вже сказав. Дорога електроенергія постійно росте ви бачите дизельне паливо, вже коштує – 10 грн., по 67 коп. за кВт. платимо за електроенергію.
Білет із Ужгорода до Тячева коштує 11 грн. Потяг їде по цьому маршруту більше 3 години. Але питання не в тому, скільки коштує квиток, питання в іншому. Я зараз це назву в цифрах, щоб ви бачили, що залізниця, я би так сказав -- це наше з вами майно, наше, державне. Я тільки керую на залізниці. Завтра вже може бути інший керівник, такий самий, як і я. Але, ми цього на жаль не всі розуміємо. Хто користується послугами залізниці, той це має розуміти. Й тому, ми маємо те, що маємо. Якщо ми поїдемо за кордон, то їдучи у поїзді, ми попадемо в іншу державу, в другий світ, й на другий континент. У них зовсім не така культура і поведінка пасажирів, як у нас, а також сервіс обслуговування далеко не такий, як наш - вітчизняний. А як тільки повертаємось сюди, до дому то їдучи в поїзді, ми маємо можливість побачити, яка поведінка наших пасажирів, і якою на жаль, є проблемою обілетити пасажира.
Як я вже сказав, квиток напрямку Ужгород--Тячів коштує 11 грн. А яка ж сьогодні ціна середня у пригороді у приміському сполучені хоча б середня ціна квитка?...-- Це 4 грн. 97 коп. Ці пасажири, яких ми перевезли, а це 724 тисячі людей, за гроші, вони й заплатили тільки по 4 грн. 97 коп. за один квиток. Але ми зараз говоримо за 11 грн. тільки до Тячева. У середньому ціна на електропоїзд від Ужгорода до Волосянки 8 грн. 50 коп. А чому в нас така ціна. А тому, що перша зона у нас коштує 3 грн., в основному пасажири й купують квиток першої зони. А далі питання, а чому за такою ціною?...Відповідь — це дешевше. Що ж, надалі нам тоді говорити про збитки?... Кожний добросовісний пасажир, який хоче їздити до прикладу, із Волосянки до Ужгорода, має думати, що для того, щоб роз'їжджати, потрібно щось і заплатити для того, щоб цей електропоїзд й надалі курсував. І так само від Тячева до Ужгорода.
Ми відмінили ще поїзда від Королева й до Солотвина, а це тому, що у цих місцях є тільки 3 % населеності. Хочете знати чому відмінили цей рейс поїзда?... Скажу, вам. "Едельвейс" возить від Ужгорода до Батьова всього 14 чоловік в будні дні, не беремо--п’ятницю, суботу, коли масово йдуть перевозки студентів. Тоді для чого ж , на цій дільниці електропоїзди, якщо не має людей. І для держави таке не може надалі продовжуватись, бо це велика розкіш, щоб возити "повітря" у поїздах. І тому, ми прийшли до того, що й відмінили поїзди, а це не тому що ми не хочемо перевозити пасажирів не дивлячись уже на збитки, а тому, що не має кого перевозити, немає народу.
Зазначу, поки, що відмінений з маршруту в будні дні тільки "Едельвейс"-- 802 --801поїзд. Його залишили на рейсі у п’ятницю, суботу й неділю в основному для перевезення студентів.
Я хочу сказати, що ви можливо й бачили, що десь є газети, які вже пишуть й телебачення інколи говорить, що розробляється до "Євро-2012" нова концепція перевезення пасажирів на Україні.
УкрЗалізниця буде закупляти нові поїзди. Але я наголошую на тому, що це тільки плани, бо настав час змін. Остаточного рішення поки що не прийнято, але вже є пропозиції знімати з рейсів ночні поїзди. Йде концепція до того, що все менше і менше буде максимально зменшуватись кількість нічних потягів Це так буде, на зразок, як у Європі. Поїзди будуть їздити в денну пору. Нічних поїздів у нас буде все менше й менше. Але такі поїздки сполучень, як до прикладу--Ужгород--Київ один й другий залишаться й надалі. Якщо ми говоримо за Харківський поїзд, то із Ужгорода до Харкова їздить 240 пасажирів у середньому. А остальні пасажири їздять хто куди--до Львова, до Києва, до Полтави і т.д. Такі пасажири можуть поїхати й на інших поїздах, яких є багато. І на сьогодні, на цьому напрямку тримати 4-ри складу поїздів - не вигідно, бо це просто розкіш. Поки, що зняття нічних поїздів із рейсу--це було тільки у проекті. Скажу, що Харківський потяг буде їздити і надалі. Були пропозиції зняти й Солотвинський, Харьківський, Чернівецький, але це тільки поки що пропозиції. Скажу вам, що Ужгород- Одеса не входив у пропозиції, бо це потяг не наш. Це Одеса дає свій поїзд і я не можу сказати чи вони залишать його надалі на маршруті, чи не залишать. Поки що він є у графіку і він буде їздити. Але у майбутньому, Одеса прийме рішення. Це їхній потяг і ми можемо тільки просити їх, якщо будуть пасажири не міняти графік руху цього поїзда. Київські поїзди--99 і 81 вони залишаються на маршруті й поки що ніяких не має пропозицій по цьому питанню. Вони є потяги, які заповнені на 92%. І знову ж таки, ви не думайте, що вони є прибуткові потяги.
— Скажіть будь ласка, а чи є можливісь зробити поїзд напрямку Ужгород - Мукачево прямим, тобто, без зупинок ?
— Я думаю що це не є реально. А чому поясню вам ?. Є декілька чинників. Перше - це те що більш зручніше добратися маршруткою чи автомобілем до Мукачева. Справа в тому, що склалася така ситуація, що всі потяги, котрі їдуть із Ужгорода й до Мукачева, заїжджають у Чоп. Зміна кабіни "коштує" 20 хв. А це половина часу дороги, якщо їхати автомобілем до Мукачева . Це перше питання. Друге питання --зробити тільки "експрес" від Ужгорода до Мукачева не вигідно, бо він ніколи не буде мати пасажира, скажімо – 600 – 700 пасажирів із самого Ужгорода й до Мукачева. Ми бачимо сьогодні пасажиропотік, який бере білети із Ужгорода й до Мукачева. Й з цього видно, що навіть 20% людей у цих електричках не беруть квитки до Мукачева. В основному доїзжають тільки до Чопа. А вже з Чопа до Мукачева є потік пасажирів. Не великий, но є. Ці села, що відразу за Чопом, особливо Баркасово, Страбичово, Зняцево великі й посадку роблять в основному в Страбичові. Там самий великий потік пасажирів на ці потяги. І пропускати такий потяг «прямий експрес» без зупинки --це знову вийде те, що ми будемо возити "повітря", а не людей.
— А чи можете ви збільшувати ціну на квитки? ... Можливо це дало би трохи більше прибутку залізниці?...
— Ми не можемо й не маємо права самі збільшувати ціни на квиток. Ми є державною організацією і нам встановлюють ціну на квиток у пригородньому сполученні --обласна державна адміністрація (ОДА) . Поставити ціну на свій розсуд, ми не можемо. Немислимо, також й таке, щоб на дин потяг зробили велику ціну на квиток, а на інші поїзди була ціна друга. Ми зараз вносимо пропозицію, на днях напишемо листа в адміністрацію, щоб нинішню ціну квитка, яка зараз становить 3 грн. ми збільшили на 50 коп. хочемо. Але це буде підвищення ціни на квиток у такому випадку, якщо нам дозволить це зробити. Але це не врятує сьогоднішню ситуацію. Якщо ви хочете дізнатись, що може врятувати ситуацію, то я вам відповім. Це збільшення ціни квитка у пригороді в 10 раз. Для того, щоби покрити 37 млн. грн. збитку, Якщо йде мова за 3 грн. 50 коп., то потрібно 35 грн. Це не реально. Ми це робити не сміємо.
— Пане Василю про те, що залізниця збиткова пасажирських поїздів говориться в принципі майже завжди. А за рахунок чого тоді компенсується такі величезні втрати? І за що ви живете?... Адже відомо, що у залізничників заробітна плата дуже не погана на нинішній час?
— Ми живемо за рахунок вантажних перевезень. Так, звичайно, за рахунок вантажних перевезень.
— А чи перекривається це?
— Так звичайно. Я вам зараз скажу за вантажні перевезення. Якщо говорити за Закарпатську область, то ми вантажних перевезень сьогодні маємо дуже і дуже мало. У місяць від вантажних перевезень ми отримуємо прибутку десь 11 млн. грн. Ми є дотаційна дирекція на Львівській залізниці. Тому, що тільки фонд оплати праці наш складає 46 млн грн. Фонд оплати праці залізничників Закарпаття, скажімо за вересень місяць, склав у порядку 46 млн.грн.
Залізниця перевозить народногосподарські вантажі. Якщо порівнювати роботу Ужгородської дирекції до радянського періоду то у десятки разів ми менше вантажимо вантажів, ніж ми завантажували у 1991 році. У ті роки станція Ужгород - робила стільки вантажів скільки тепер вантажить вся Ужгородська станція. Заводи не працюють і немає що возити. У нас працює сьогодні, якщо підійти до того серйозно, то можу назвати тільки один Перечинський лісокомбінат, який трудиться. Ми йому і возимо вантажі.
— А чи більші у вас збитки ніж в автомобілістів під час перевезення пасажирів?
— Так, у нас набагато більші збитки ніж в автомобілістів. Собівартість дорожча. Якби була така можливість сьогодні, звичайно, то для держави було би менше збитків, якщо б залізниця не займалася перевезеннями пасажирів. Немає наша держава стільки грошей, щоб перекрити скажімо усі збитки від перевезень пасажирів і тому й говориться про те, що повинні бути зміни. Ми змушені йти до змін. Ніхто не буде тримати господарку, ніякий господар не буде її отримувати й давати їй заробітню плату, якщо вона йому буде приносити тільки одні збитки. Він буде займатися цим питанням -- рік, два, а потім скаже — цього мені не треба, бо воно мені нічого не дає. Тому, як не прикро, але й ми мусимо до цього прийти. Ми ж говоримо, що хочемо завтра краще жити ніж сьогодні. У такому випадку ми не можемо працювати в збиток, ми повинні все робити для того, щоб у нас не було збиткових підприємств.
— Якщо мова йде про зменшення кількості послуг. То щодо якості їх?... Чи будуть якісь зміни на краще у цьому ніж зараз?
— Звичайно, що будуть. Ми над цим працюємо, особливу увагу звертаємо на те, щоб було більш доступно пасажиру здобути квитки. Ви бачите, що зараз говориться про те, щоб взагалі через Інтернет була можливість людині замовити й купити квиток. Щоб не було навіть контакту пасажира із квитковим касиром. На мою думку це буде набагато краще, ніж стояти у черзі за квитком. Також, ми зараз багато говоримо про краще обслуговування пасажирів у потягах. Йде мова про те, що у нас матимуть можливість займатися цією сферою обслуговування й приватні підприємці, які матимуть бажання це робити й співпрацювати із залізницею. Зараз проводиться вже така робота. На залізничних вокзалах також буде робитися все можливе, щоб покращити комфорт наших пасажирів.
-- Маючи нагоду, хочу сказати ще раз, для чого закуповуються нові потяги?... Це насамперед, для того, щоб покращити сервіс обслуговування пасажирів, для того щоб пасажир якомога комфортніше й швидше міг доїхати до свого місця призначення й отримав задоволення від цієї поїздки. А скільки це все буде коштувати?... Це вже зовсім інша справа. Ця робота також проводиться. І звичайно, ми повинні це зрозуміти, що такий «старий» сервіз, як був, вже не буде. Все буде мінятися у кращий бік . Друге питання, чи зможемо ми, ось так дешево їздити, як зараз й надалі їздити, в потягах? І що це знову ж таки коштуватиме?...Сьогодні, до прикладу, поїхати до Києва за 140 грн. це є неадекватно, воно ні у які "рамки" не входить. І тому, зміни обов’язково будуть. Це все планується зробити у 2012 році. Зараз великі гроші вкладаються у реконструкцію залізниць. А це для того, щоб добре підготовитися й усі швидкісні потяги могли їздити на наших залізницях.
— А чи є у нас "розбиті" рейки на маршрутах у Закарпатті, які б не витримали рух цих швидкісних поїздів?
— На сьогодні, у нас "розбитих і «розхлябаних рейок» на маршрутах по яких їздять пасажирські потяги не має.
УкрЗалізниця заключила договір про закупку нових потягів для перевозки пасажирів. І до "Євро-2012" вони повинні вже вступити в ряди руху . Реконструкція закінчиться також цими містами , де буде проходити "Євро-2012". Але це Ужгорода не стосується. У нас поки що нові потяги їздити не будуть. Хочу сказати, що ці нові потяги пустити у рейс — проблематично взагалі. А це тому, що на Закарпатті рельєф, профіль -- гори, перевали . У нас в горах потяг може розвивати швидкість тільки до 60 км. І такі нові й швидкісні потяги через наші гори й перевали пускати, просто не розумно. І тому, ці « потяги-лялечки» на наших участках їздити не будуть, але до Львова вони їздитимуть. Хтось поїде до Львова на маршрутці, або ж машиною, а звідти продовжить поїздку де кому потрібно вже на новому, швидкісному потягу. Наприклад, пасажир із Львова за 5 годин, буде вже у Києві.
— Василь Михайлович, а яке на сьогодні становище на переїздах по Закарпаттю?
— Буду відвертим з вами. Звичайно, становище на переїздах у нас тривожне. А це тому, що водії не виконують правила дорожнього руху. Усі трагічні випадки, які є у нас трапляються на переїздах розглядаються. Туди виїжджають наші спеціалісти, спеціалісти ДАІ, обслідують все і за висновками спеціалістів усі випадки аварій на переїздах траплялися насамперед із вини водіїв. Це є дуже прискорбно, але факт. І я вам скажу так, у нас на Закарпатті не має такої великої потреби, щоб робити розв’язки у різних рівнях. Це надзвичайно дороге задоволення. За переїздами установлений постійний контроль. І це непусті слова. Як із боку дорожників, так із нашого боку, з боку міліції й ДАІ. Щоквартально всі переїзди комесійно обстежуються й робиться все для того, щоб переїзди відповідали усім вимогам, як із нашого боку, так із боку дорожників. І це не тільки наш контроль, але й контроль автоінспекції та інших служб області. Й нічого зараз не потрібно вигадувати, а тільки необхідно дотримуватись правил дорожнього руху. Тоді у нас на переїздах буде 100% безпека.
— На яких зупинках й надалі будуть зупинятися зараз потяги?
— Потяги зупиняються на тих самих зупинках, що і раніше. До прикладу, зупинки потягу за маршрутом Ужгород-Київ не змінено. Всі поїзда, які їздять на основному шляху із Ужгорода до Лавочного, через Мукачеве зупинятимуться на "старих" зупинках. Жодної поки що не відмінено. Відмінили зупинки тільки Солотвинського потягу від Ужгорода до Сянок. І то не всі зупинки відмінено, а тільки деякі з них. А це там, де практично не має пасажирів. Додам, що за кожним потягом , сьогодні установлений контроль. Пасажирська служба контролює кожну станцію. "Контролери" дивляться чи є пасажири. Якщо постійно не має людей, то зрозуміло, що й відміняється зупинка потягу. Для чого зупинятися поїзду, якщо немає пасажира?... Зараз я говорю за 601 потяг— Солотвино – Львів. Деякі "пусті" зупинки цього потягу відмінено тільки місяць тому. А як все буде далі-- побачимо.
На завершення, до всього сказаного, від себе особисто додам , як говорить народна мудрість «Ранок вечора мудріший, або ж по сучасному…«Толи еще будет…ой …йо…йой…». Але, не буду «забігати наперед». Хто ж зна, якою може бути подальша доля потягів, їх руху, комфорту пасажирів і ціни на квитки у поїздах? …

Т.Горянка