Життя після сорока: шансів знайти роботу стає менше

Майже половина українців, що шукають роботу, відчували на собі дискримінацію за віком. Особливо, спеціалісти за 40. Дослідницький центр кадрового порталу "Хедхантер Україна" проводив опитування. Відповідно до нього 43% шукачам роботи відмовляли через вік. Серед них були не лише старші люди, а й молодь після закінчення університетів.

Вікові обмеження, відповідно до дослідження, зазвичай трапляються у сфері адміністративного персоналу. Роботодавці не хочуть брати на роботу водіїв, секретарів, кур'єрів, а також тих спеціалістів, які за посадовими обов'язками, мають фізичні навантаження. Також фахівцям, яким за 45-50 років, важко знайти роботу керівником відділу чи топ-менеджером.

"Це питання дуже болюче і складне для нашого суспільства. Однак причини цієї дискримінації дуже різносторонні і їх, на жаль, можна вирішили лише частково", - каже порталу Знай.ua експерт ринку праці Наталія Рудакова.

За її словами, конституція і закони, що врегульовують ринок працевлаштування, забороняють роботодавцям відмовляти шукачам роботи у місці через вік. Однак вони все одно до цього вдаються.

"Закони чи державні вимоги не порушують, якщо є контроль — перевірки, моніторинги різного рівня, дослідження і санкції. Якщо б хоча б однієї складової із вище перелічених немає, то й законів ніхто не дотримується", - каже вона.

Окрім законодавчих колізій і відчутності чіткого державного регулювання, проблема із працевлаштуванням людей старшого віку спричинена причинами цивілізаційного й економічного характеру.

"Якщо весь світ останні 20 років живе на перехідному етапі від аналогових технологій до цифрових. І люди старшого покоління, що не опанували комп'ютера і елементарних навиків роботи в інтернеті, лишаються за бортом. То у нас, в Україні, є й інші труднощі — ми живемо в перехідному етапі між нездоровим комунізмом і здоровим капіталізмом. Тому через ці два фактори на ринку праці вже років 7-10 є тотальне непорозуміння між роботодавцями і найманими працівниками. Бізнесу зараз неважливо, скільки годин людина на роботі. Важливо, аби приносила результат і менше вимагала уваги — не брала лікарняних великих відпусток і не гребувала залишитися після робочого дня, якщо треба. Більшість людей старшого віку, що звикли працювати в державних структурах, звикли працювати із 10 до 18 і ще й з обідньою перервою. Вони менш гнучкі. Та ще й мають схильність відпрошуватися до лікаря, бо вік такий", - пояснює експерт.

Також за її спостереженнями, часто люди старшого віку хочуть отримати роботу з офіційним оформленням, щоб отримувати більше пенсію. А роботодавці відмовляють, аби сплачувати менше податків.

"Та й є ще психологічний фактор — більшість менеджерів середньої ланки це люди 32-35 років. Вони на підсвідомому рівні не хочуть мати підлеглих, старших себе. Бояться, що витрачатимуть на них багато часу й не зможуть знайти спільної мови", - говорить Наталія Рудакова.

Вона переконана, навіть у складних українських умовах можна знайти вирішення цієї проблеми. Однак має втрутитися держава.

"Без жорсткого контролю і ефективної роботи із людьми в центрах зайнятості результату не буде. І від цього страждатимуть не лише окремі сім'ї, а й вся економіка держави", - зазначає експерт.

Нагадаємо, за неофіційно оформлених працівників із січня цього року ввели найбільші в історії України штрафи для роботодавців — 320 тис. грн.