ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

До Віктора Балоги повернулися з Кабміну сім президентських указів

    17 мая 2024 пятница
    24 переглядів

    Сім указів Президента України, виданих у серпні-вересні 2006 року, повернуто із Секретаріату Кабінету Міністрів України до Секретаріату глави держави без скріплення підписом прем'єр-міністра України, передає УНІАН. Як пояснив перший заступник міністра Кабінету Міністрів України – керівник правового управління Кабміну Олександр Лавринович, укази повернуто в президентську канцелярію через порушення конституційної процедури їх оприлюднення. Це, зокрема:



    Указ Президента України від 18 серпня 2006 року №690 «Про звільнення В.Макухи з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Японії";



    Указ Президента України від 4 вересня 2006 року №773 «Про призначення А.Олійника Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Сербія";



    Указ Президента України від 11 вересня 2006 року №748 «Про призначення І.Осташа Надзвичайним і Повноважним Послом України в Канаді";



    Указ Президента України від 8 серпня 2006 року №679 «Про внесення змін до Мережі та кількісного складу суддів апеляційних судів";



    Указ Президента України від 8 серпня 2006 року №681 «Про внесення змін до Мережі та кількісного складу суддів місцевих судів";



    Указ Президента України від 31 серпня 2006 року №729 «Про внесення змін до Мережі та кількісного складу суддів місцевих судів";



    Указ Президента України від 4 вересня 2006 року №730 «Про ліквідацію військового місцевого суду та внесення змін до Указу Президента України від 30 серпня 2001 року №769».



    У супровідному листі до повернутих указів Секретаріат Кабміну зазначив, що офіційному оприлюдненню актів глави держави мала передувати процедура їх контрасигнації. Проте, згадані укази надійшли на скріплення підписом прем'єр-міністра офіційно оприлюднені, що нівелює процедуру їх контрасигнації. (Контрасигнація – скріплення актів глави держави підписами прем'єр-міністра, а також міністра, відповідального за указ та його виконання, що передує офіційному оприлюдненню документа. Контрасигнація означає взяття прем'єр-міністром юридичної та політичної відповідальності за даний акт – УНІАН).

    За словами О.Лавриновича, дана вимога закладена в частині четвертій ст.106 Конституції України і є усталеною світовою практикою.

    Крім того, за його словами, Кабінетові Міністрів не було подано супровідної інформації, зокрема, щодо фінансово-економічного обгрунтування указів, щодо розробників цих документів тощо, як це визначено Указом Президента України від 20 серпня 1993 р. «Про порядок підготовки і внесення актів Президента України».

    Відповідно до законодавства, президентські укази не можуть набути чинності без виконання процедури контрасигнації, сказав О.Лавринович.



    Довідка УНІАН. Віце-прем'єр-міністр України Дмитро Табачник 20 вересня на брифінгу заявив, що контрасигнування актів Президента закладено в Конституції України. За його словами, на засіданнях уряду неодноразово порушувалися питання щодо реалізації в діяльності Кабінету Міністрів частини 4-ї статті 106 Конституції України – скріплення підписами прем'єр-міністра України та міністра України, відповідального за виконання актів Президента України, виданих Президентом на виконання своїх повноважень, що визначені в чотирьох пунктах (пункти 5, 18, 21 і 23) частини 1-ї статті106 Конституції України.

    "Дискусія полягала у відсутності усвідомлення і розуміння механізму, який закладений в редакції чинної Конституції щодо скріплення актів Президента. Ця юридична норма вже понад 2 століття використовується в юридичній практиці європейських держав і має назву -"контрасигнація», – зазначив Д.Табачник.

    Крім того, віце-прем'єр-міністр висловив занепокоєння тим, що сьогодні робота щодо проекту закону «Про Кабінет Міністрів» надзвичайно заполітизована: «Я вже неодноразово говорив, що не підтримував і не розумію позицію щодо зайвої, а часом навіть непримиренної політизації буденної юридичної роботи навколо законопроекту», – сказав Д.Табачник. Водночас він звернувся до всіх членів робочої групи бути надзвичайно стриманими в політичних коментарях законопроекту та наголосив, що «будування стіни в роботі між Президентом і Урядом в проекті закону не буде».



    Д.Табачник заявив, що законопроект «Про Кабінет Міністрів» жодною статтею не виходить за межі правових конструкцій Конституції України та висловив переконання, що до кінця тижня спільно з Міністерство юстиції, Юридичним департаментом Секретаріату Кабінету Міністрів і представниками Секретаріату Президента законопроект буде доопрацьований.

    Як зазначається в ст. 106 Конституції України, «акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 5,18,21,23 цієї статті, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання. (Частина четверта статті 106 в редакції Закону №2222-IV (2222-15 ) від 08.12.2004 )».

    Пункти 5,18, 21,23 статті 106 Конституції України, яка визначає повноваження Президента України, говорять, що глава держави:



    призначає і звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав (п. 5 ст. 106);

    очолює Раду національної безпеки і оборони України (п. 18 ст. 106);

    приймає в разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує в разі потреби окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації – з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України (п. 21 ст. 106);

    утворює суди у визначеному законом порядку (п. 23 ст. 106).




    У серпні-вересні 2006 року Президентом України Віктором Ющенком було видано 73 укази.

    Прем'єр-міністр України Віктор Янукович, а також члени чинного уряду були призначені на свої посади 4 серпня 2006 року.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору