На Закарпаття — чергова загибель на пожежі

На Закарпатті вогонь продовжує збирати свою вогняну жатву. Кількість людей загиблих на пожежах сягнула трьох десятків, а ще двадцять вісім дорослих та дітей отримали різного ступеня важкості опікові травми та були змушені відвідувати лікарів, чи то й провести тривалий час на лікарняному ліжку в опіковому центрі. Тридцятою жертвою вогню став 54-річний мешканець села Вільшанки Перечинського району, який за попередньою версією загинув на наслідки отруєння чадним газом. Жодних слідів по опікам на його тілі знайдено не було, тому робити остаточні висновки про причини смерті людини поки зарано. Наразі слово за фахівцями судово-медичної експертизи, які повинні дати кінцеву відповідь на це запитання. В ході з’ясування обставин загибелі 54-річного Михайла з’ясувалося, що живим його бачили майже добу тому від часу, коли перед очима сусідів постало вже нерухоме тіло. Оскільки у Михайла не було постійного місця роботи, то він перебивався тимчасовими заробітками – допомагав односельцям, які за його працю годували та пригощали його, а іноді й “підкидували” грошенят. В п’ятницю вранці він повинен працювати у одному з господарств, однак на вказаний час не з’явився, тож “газда” послав по нього людину. З її слів, на вигуки Михайло не відкликався. Покрутившись поблизу хати, посильний вже тоді відчув запах гарі, однак не придав цьому надто великого значення. Саму ж жертву знайшов 17-річний юнак, який ввечері того ж дня прийшов до Михайла запропонувати йому роботу. Зрозумівши, що двері до будинку зачинені з середини, хлопчина спробував заглянути до хати крізь вікно. Наблизившись, він побачив, що кімната вщент заповнена димом. Гукнувши на допомогу сусідського малого, хлопці спромоглися зняти кватирку, пробратися до середини будинку та кількома відрами води погасити тліюче ліжко. Коли ж дим розсівся на іншому ліжку вони помітили й обриси тіла самого господаря. Наразі пожежникам вже встановлено звідки в кімнаті з’явився вогонь – переконливим доказом стала порожня пачка дешевих цигарок та сірники на стільці, який сиротливо вистоював поміж ліжок, недолуго доповнюючи вкрай скромний інтер’єр будинку, який власне з двох ліжок та того стільця (всі вони, за примхою долі, стали “учасниками” цієї драми) й складався.