У закарпатських Рекітах перемогла поетеса зі Львова Олеся Урбан

... Де хмари торкаються гір, де в задумі стоять смереки, де тишу пронизують трембіти, там верховинці зустрічають гостей. Маленьке верховинське село Рекіти, яке загубилося поміж гір, нині прославилося в усьому світі. В липні, а саме — на величне християнське свято Петра і Павла, тут відбувався ІІ Міжнародний фестиваль юних поетів і прозаїків «Рекітське сузір’я».
Три роки тому стараннями уродженця цього маленького верховинського села, заслуженого журналіста України, письменника Василя ТАРЧИНЦЯ у Рекітах діє громадська дитяча творча організація — Мала академія літератури і журналістики — МАЛіЖ. Нині в її лавах — понад півтори сотні слухачів. Відділення Академії засновані у Львові, Києві, Польщі, Америці, Франції, Чехії...
А починалося все приблизно так......Три роки тому, як і завше, Василь Федорович гостював у своєму мальовничому підполонинському селі Рекіти, що на Міжгірщині. Аби не нудьгувати у батьківській хаті, вирішив разом зі своїм колегою Василем Біленчуком відвідати рекітських пастушків, які випасали худобу в Кравцівському урочищі біля мінерального джерела.

І тут до них підійшли школярики з повними кошиками грибів. Дивлячись на них, пан Василь пригадав і своє босоноге дитинство, коли так само випасав корову з телятком та ягнятами, оббігав розлогі плаї у пошуках грибів та ягід, а ввечері сідав за стіл, на якому ледь жевріла гасова лампа, бо хотілось викласти все побачене й пережите на папір і надіслати своє творіння до дитячої газети. Щоправда, далеко не всі журналісти шанобливо ставились до перших проб пера. Довго не відповідали на листи, а якщо й надходили відповіді, то нагадували «відписки» одного й того ж змісту, приміром: «ми з цікавістю прочитали листа, чекаємо нових захоплюючих повідомлень».

Тоді він з ще більшою вимогливістю ставився до художнього слова. Певно, це й спонукало його поцікавитися у рекітських пастушків, чи не пишуть вони, часом, вірші, оповідання... З’ясувалося, що є у них такий хист. І тут спало на думку заснувати у Рекітах Малу академію літератури і журналістики. Словом, відкрити сільській дітворі, найперше дітям-сиротам, напівсиротам та з малозабезпечених сімей, у всій величі літературний храм. А таким обрали колишнє приміщення початкової школи, споруджене понад сто років тому. У ньому і зібралися на установчі збори. Разом з дітьми прийшли сюди й батьки, вчителі. Василя Тарчинця обрали своїм ректором, підготували відповідні документи й зареєстрували дитячу громадську організацію «Мала академія літератури і журналістики». Першим ідею підтримав президент Асоціації підприємців Мостищини, депутат Львівської обласної Ради Богдан Турчин. Пізніше при львівській газеті «Акцент» окремим додатком почала виходити дитяча газета «Сузір’я». Одразу знайшлося чимало ентузіастів, які підтримали розпочату справу. Насамперед, це — письменник Андрій Дурунда, директор місцевої школи Раїса Тарчинець. Завдяки їм було проведено багато заходів, пов’язаних з діяльністю МАЛіЖ. А п’ятеро школярів Рекітської та Лісковецької шкіл зарахували до Малої Академії. Через кілька місяців їх було вже понад 50! До того ж — не тільки із Закарпаття, а й з Львівщини, Івано-Франківщини.

На допомогу прийшли відомі літератори, зокрема письменники Петро Скунць, Василь Кохан, Володимир Фединишинець, Левко Різник, вчителі Іван Попович, Віра Фесенко, Володимир Рошко, Наталія Луців, Олександра Пристанська. Вони охоче спілкуються з вихованцями академії, дають цінні поради на шпальтах газети.

На сьогодні слухачами МАЛіЖ зараховано понад 100 дітей. Традиційно вони збираються на районних, обласних, всеукраїнських та міжнародних фестивалях дитячої творчості. Зустрічаються на теле-, радіостудіях, у редакціях газет, де набувають творчої майстерності. Відповідно до статуту сплачують членські внески (вони просто символічні). Передбачено, що організація може отримувати й спонсорські внески від почесних та колективних членів. Щоправда, охочих допомогти дуже мало. А їм так потрібні кошти для ремонту школи, встановлення автономного опалення та постійного водопостачання, підключення телефону! А які тут дороги — відомо тільки тому, хто хоч раз сюди завітав!

А ось гостям тут завжди раді. У Рекітах вже побували Володимир Ковалик, син двох батьківщин, відомий американський і український поет, Петро Скунць — поет, лауреат Шевченківської премії, Олесь Дудин — поет-перекладач, брати Михайло Белень — народний скульптор України, Василь Белень — заступник редактора районної газети «Верховина», керівник корпункту МАЛіЖ. Є тут «Книга почесних гостей», у якій можна прочитати чимало добрих відгуків. Двері академії завше відкриті для гостей.

МАЛіЖ не має кордонів. Про її діяльність знає світ. Приміром, відділення уже другий рік діє у Польщі у місті Перемишлі (у комплексі українських шкіл). Очолює його директор школи Петро Піпка. Він же є і проректор МАЛіЖ. Є відділення і в Америці, у місті Чикаго, при одній із українських редакцій, очолює його редактор Оксана Кушіцька. Нещодавно відділення МАЛіЖ відкрито і в Києві.

Місцем проведення фестивалю «Рекітське сузір’я» обрали батьківщину МАЛіЖ — село Рекіти, бо саме там знаходиться головний офіс. Це невеличке верховинське село розташоване на межі трьох областей — Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської. А ще зовсім близько, за Боржавськими полонинами, — Словаччина і Чехія, Угорщина і Румунія.

Організатори, меценати, представники влади та гості висловили побажання проводити щорічний Міжнародний фестиваль дитячої творчості саме у день Петра і Павла, бо це свято літа і тепла. А якщо так — то і почуття до дітей мають бути теплими.

Юні поети і прозаїки на ІІ Міжнародний фестиваль «Рекітське сузір’я» вже вдруге зібралися у цьому піднебесному селі Рекіти. Незабутня урочиста мить фестивалю! Навіть дощ не затьмарив радість дитячих душ. До «Коваликового поля» доносяться церковні дзвони, розпочинається фестиваль зі Служби Божої та молитви. У виконанні церковного хору лунає «Отче наш». Лунає Гімн України, Гімн Малої академії. Під звуки трембіт запалюють багаття найпочесніші гості.

Три дні біля верховинської ватри лунали вірші, коломийки, казки, легенди, короткі оповідання й новели.

Перемогла у ІІ Міжнародному фестивалі юних поетів і прозаїків «Рекітське сузір’я» львівська поетеса Олена Урбан. Призові місця присуджено дебютантам фестивалю — Оксані Семків, Христині Смородіній, Христині Князик, Ірині Кубич, Тетяні Михайловій, Олександру Урбану, Ніні Тарчинець.

Привітали дітей та гостей перший заступник голови Закарпатської ОДА Олег Гаваші, голова Міжгірської РДА Василь Дерич, ректор МАЛіЖ, письменник і журналіст Василь Тарчинець, відомий закарпатський письменник, голова журі Андрій Дурунда.

Особливі слова подяки з благословенних вершин Рекітських гір линули голові Наглядової ради благодійного міжнародного фонду «Україна-3000», дружині Президента України Катерині Ющенко. Учасники та гості фестивалю щиро дякували за підтримку. Бо в тому, що свято відбулося, вони вбачають і допомогу, яку надав благодійний міжнародний фонд «Україна-3000».



Людмила ЧЕЧЕЛЬ, Рекіти, Міжгірський район,

Закарпатська область, "Українське слово"