Енергія під ногами, або Проекти використання термальних вод Закарпаття й досі під сукном...

Якось узимку, перебуваючи у відрядженні в закарпатському Берегові, я здивувався: за вікном — мороз, а в басейні плещуться плавці. І жодної котельні поряд! Вода в басейні — плюс 35 градусів за Цельсієм.

Як з'ясувалося — термальна. Належить до типу азотно-вуглекислих «перегрітих» терм.. Долаючи відстань понад тисячу метрів, джерело при виході сягає +55 градусів. Тобто, якщо в звичайних басейнах воду підігрівають, то тут, навпаки, — охолоджують.

Але ж закарпатське гідрородовище не просто термальне, воно ще й мінеральне! Виліковує від десятків недуг. Берегівську ванну «прописують» хворим як тутешніх санаторіїв, так і курортів Моршина, Трускавця. Аналогічний басейн на термальному джерелі діє у Косині Берегівського та Велятині Хустського районів. Оце майже й усе. Колосальні запаси геотермальних вод, яких на Закарпатті понад півсотні родовищ, й досі не задіяні.

«Тільки на Берегівщині, за попередніми даними, сумарні розвідані запаси термальних вод, температура яких 45-65 градусів за Цельсієм, становлять близько 30-50 тисяч кубометрів на добу, — повідомив головний гідрогеолог Закарпатської геологорозвідувальної експедиції Іван Сащенко. — Це еквівалентно згорянню близько 100 тисячам тонн умовного палива! Але ж унікальні термальні родовища є і на Виноградівщині, Хустщині, Тячівщині, Ужгородщині, Іршавщині».

У цивілізованому світі цю дармову енергію давно використовують для виробництва електроенергії, обігріву житлових будинків, тепличного господарства. Приміром, в Угорщині, так опалюють цілі міста. У столиці Ісландії Рейк'явіку термальне опалення комунальних тепломереж обслуговує 100 тисяч мешканців. А біля міста Гейдерс (США) на геотермальних водах діє одна з найпотужніших у світі електростанцій потужністю 1400 МВт.

Разом з тим ще за радянської доби на Іршавщині під грифом «Цілком таємно» на базі місцевих термальних вод планували збудувати першу теплоелектростанцію — не гіршу за американську. І це тоді, коли в Союзі проблемами енергоресурсів не переймалися!

А ЯК У ЗАКОПАНЕ?

Утім наші сусіди угорці та поляки давно пішли «нетрадиційним» шляхом.

«Першу свердловину для вивчення гідрогеологічних і гідротермальних умов завглибшки 2,5 км у польському курортному містечку Закопане, — провадить далі Іван Сащенко, який у складі нашої делегації вивчав досвід польських колег, — пробурили 1980-го. Через 13 років побудували теплостанцію, яка гріє 2 містечка — Закопане і Новий Тарг. Робочий підсумковий дебіт на самопливі 3 двох свердловин — 15000 м3 на добу при температурі 80 градусів за Цельсієм. За рахунок земних надр тепло у домівках має 50 тисяч чоловік».

Польські енергетики ринок споживання теплоенергії вивчали разом із данською компанією «Houe&OLSEN». Загальний кошторис проекту — 96,7 млн. доларів США Більш ніж половина коштів (64,9 млн) на втілення цього проекту надійшла з Міжнародного валютного фонду, ЄС, Світового банку, екологічних організацій тощо.

Місцевими кредиторами виступили Польський національний фонд із екології, комерційні структури. Унаслідок використання геотермальної енергії у цих двох містечках, польські теплопостачальники мають чистого прибутку близько 2,1 млн доларів.

НАШІ ТЕРМАЛКИ КРАЩІ!

У створенні пілотного проекту з використання геотермальної енергії для опалення в Берегові зацікавлена польська компанії «Геотермія Подгалянська», та ще одна данська. Бо закарпатське родовище набагато якісніше від польського. «У нас удвічі потужніший тепловий потенціал надр, аніж у Закопаному, — стверджує Іван Сащенко. — У реалізації проекту неабияку роль відіграє й компактне розлягання Берегова на рівнинній місцевості, що суттєво знижує вартість реконструкції тепломереж».

До того ж, в Закопаному «термалка» залягає на глибині 2,5-3 км, а в нас на 800-1300 метрів, що набагато вигідніше в експлуатації. Берегівський проект, кошторисна вартість якого 8,9 млн. доларів, мав бути точнісінько такий, як польський.

Реалізувати його повинна була вітчизняна акціонерна компанія з участю польської та данської сторін. Причому 30 відсотків фінансування лягало на вітчизняну, решта — на данську структуру.

Цей проект наша облдержадміністрація разом із іншими направила на затвердження до Інституту технічної теплофізики HAH України ще два роки тому. Коли його реалізуватимуть, вашому кореспонденту не змогли відповісти ні в Закарпатській геологорозвідувальній експедиції, ані в облдержадміністрації.

Чому ж, цікаво, наш уряд не поспішає використовувати енергію, яка в буквальному розумінні лежить під ногами?

ДО СЛОВА

Володимир КАТОЛИК, заступник начальника управління енергетики, транспорту та зв'язку Закарпатської облдержадміністрації:

— Унікальний проект, узагалі, не відкинуто. Нині над утіленням такого ж фахівці Інституту технічної теплофізики НАН України працюють у Криму, де також чималі запаси термалки. Тож сподіваємось, що черга дійде й до Закарпаття.

Анатолій ПЕТРОВСЬКИЙ, директор Закарпатської філії інституту «Львівпромбудпроект»:

— Реалізація проекту впирається у брак вітчизняного досвіду використання нетрадиційних джерел енергії. На жаль, не маємо технології побудови таких теплостанцій, як, скажімо, у Закопане чи Рейк'явіку. Проте, навіть якби й реалізувати цей проект, спливе інша проблема — неплатоспроможність місцевих споживачів. Он за газ, струм, тепло — мільйонні борги!

Іван Жирош, "Старий Замок "Паланок"
Закарпатське Берегово стало знайомим і близьким. Але залишилося ...мокрим
Закарпатське місто Берегово гуляло іменини — йому виповнилося 944 роки!
На Закарпатті шукають зловмисників, що розмалювали "угорські" пам’ятники у місті Берегові