Закарпатська Тиса постійно страждає від золотодобувної промисловості Румунії

З 2000 року на підприємствах Румунії трапилося 12 масштабних аварій, що завдали значної шкоди екології українського Причорномор’я та Закарпаттю. Насамперед негативний вплив транскордонного забруднення відчуває на собі головна водна артерія області – Тиса, яка постійно страждає від золотодобувної промисловості Румунії. У свою чергу води Тиси забруднюють Дунай, а, отже, і всю Європу. Нещодавно Угорщина виставила Україні рахунок – 30 млн доларів за забруднення річок. Однак з українського боку досі не здійснено майже жодного конкретного кроку для вирішення цієї проблеми. Про це 1 лютого йшлося під час засідання Ужгородському прес-клубу.

За словами доцента кафедри екології та охорони навколишнього середовища УжНУ Сергія Сухарева, громадяни Румунії також б’ють на сполох, адже територія Мараморошу є спільною для двох держав і забруднення завдає однакової шкоди населенню обох країн. Крім того, заходів владних структур не є цілком достатньо, тому все активнішими стають громади. Так, зокрема, мешканці регіону, що межує з Україною, подали позов до суду на місцеве управління екології. У січні суд виніс вирок, яким зобов’язує відповідачів надати громадськості повну інформацію про стан навколишнього середовища. З української сторони зреагувала Партія зелених України, яка надіслала колегам у Румунії звернення з проханням сприяти припиненню забруднення довкілля підприємствами Румунії.

Професор, завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища УжНУ Степан Чундак розповів, що для Закарпаття особливо болючою проблемою є також забруднення річок побутовими відходами. На жаль, на території більшості сільських громад відсутні централізовані сміттєзвалища та система вивезення побутових відходів.

«Вирішенню серед іншого і проблеми транскордонного забруднення могло б сприяти надання Закарпаттю статусу санітарно-курортної зони, – вважає декан хімічного факультету УжНУ Василь Лендєл. А наразі краєві необхідні фахівці, увага до екологічної освіти та створення еколого-натуралістичних центрів». Вчені УжНУ, за його словами, розробили ряд технічних приладів для збереження чистоти довкілля. Йдеться зокрема про фільтр очистки води та розробку схеми утилізації «Преміксу».

Директор обласного еколого-натуралістичного центру, заступник голови Товариства охорони природи Олександр Геревич зауважив, що державних заходів та можливостей влади для охорони навколишнього середовища не достатньо. Тому посилюється роль громадських організацій. На сьогодні у Закарпатті питаннями екології займаються вже близько 20 недержавних громадських організацій.
Закарпатська Тиса під загрозою забруднення внаслідок аварії на румунській шахті "Байя-Борша"
Ужгород: Україна і Словаччина спільно захищатимуть свій водний простір
Чорна вода: спогади й уроки
Закарпаття: На Тисі збудують річковий порт