Закарпаття: Інвестиційний паспорт територіальної громади — крок до утвердження прозорого ринкового середовища та інвестиційної привабливості регіону

Комісія з питань бюджету Закарпатськї обласної ради, яку за квотою Партії регіонів очолює Ф.Г.Харута, окрім планової роботи, багато часу відводить пошукам ефективних форм удосконалення бюджетного процесу, посилення зацікавленості місцевих бюджетів всіх рівнів рад у зростанні власних доводів. Зокрема, з її ініціативи впроваджуються – бюджетні паспорти територіальних громад. Ця ідея отримала позитивний відгук аналогічної комісії Київради, а бюджетна комісія Запорізької обласної ради скористалася досвідом закарпатських колег при розробці власного бюджетного паспорту. Починання комісії підтримали й депутати ряду інших областей України. Про нього йшлося й в публікації «Бюджетний паспорт громади розроблено на Закарпатті», 23 березня цього року в газеті «Голос України».

Бюджетний паспорт, на думку Ф.Г.Харути, окрім всього, започаткував відкритий діалог органів місцевого самоврядування та громадян з усіх питань, що стосуються бюджетного процесу. «Вписується» він і в нещодавно розроблену Мінфіном України «Концепцію реформування місцевих бюджетів», яка зараз знаходяться на стадії публічного обговорення. Адже кінцева мета єдина: посилити зацікавленість місцевих бюджетів у зростанні власних доходів, зокрема шляхом збільшення обсягів виробництва та залучення інвестицій. Саме ця остання обставина й спонукала комісію до розробки інвестиційного паспорту. Кілька місячна копітка робота над проектом завершена і днями її обговорено на окремій нараді, що проходила в приміщенні Закарпатської торгової палати. З неї ми і почали розмову з Ф.Г.Харутою.

- Федоре Григоровичу, чим викликана необхідність такої зустрічі, адже, наскільки мені відомо, інвестиційний паспорт територіальної громади уже підготовлений і мова йде лише про механізм його впровадження?

- Річ у тім, що у процесі підготовки цього документу бюджетна комісія обласної ради уклала протокол намірів про співпрацю з головним управлінням з питань європейської інтеграції зовнішньоекономічних зв’язків та туризму ОДА, закарпатською торгово-промисловою палатою, обласним агентством із залучення інвестицій та господарського розвитку територій. Кожна з сторін визначила для себе коло проблем у межах своєї компетенції, які буде напрацьовувати на кожному з етапів впровадження інвестиційного паспорту. З їх керівниками – Ернестом Нусером, Отто Ковчаром, Володимиром Приходьком ми знайшли порозуміння щодо самої концепції паспорту, яке, на моє переконання, сьогодні трансформується у спільні конкретні дії з реалізації цього проекту. Це підтвердила й нарада, про яку ви запитуєте. На ній ми зосередили увагу на питаннях, що стосуються механізму впровадження паспорту. Вносилися, зокрема, пропозиції щодо підготовки для керівників територіальних громад переліку проблем, які гальмують надходження інвестицій та своєрідних «правил гри» в їх роботі з потенційними інвесторами. Йшлося й про окремі організаційні заходи – ініціювання проведення з проблем, що стосуються стану інвестування, «Дня депутата», обговорення цих питань на засіданнях профільних комісій, підготовка засідання «круглого столу» та інших.

- І все ж, як би ви визначили головне призначення інвестиційного паспорту?

- У вузькому його значенні – це адаптована до умов кожної конкретної територіальної громади база даних, яка, з одного боку, дає можливість керівникам громади чіткіше бачити перспективи її розвитку, з іншого є своєрідною дорожньою картою для потенційного інвестора: куди, на яких умовах і з якою віддачею він може вкласти свої вільні кошти.

Що стосується його значення у широкому розумінні, то ми розглядаємо інвестиційний паспорт як складову створення в області сучасної інформаційно-комунікаційної інфраструктури та прозорого ринкового середовища, полегшення доступу територіальних громад до внутрішніх і зовнішніх інвестресурсів, у тому числі й зарубіжних. Більше того, електронна версія інвестиційного паспорту, згодом, із створенням у мережі Інтернет єдиного електронного простору України зі сприяння інвестиціям, сприяла б піднесенню зовнішньоекономічної активності суб’єктів господарювання та формування іміджу Закарпаття як регіону інвестиційно- привабливого та відкритого для інвесторів.

- Розкажіть, будь ласка бодай в загальних рисах про структуру цього документу.

- Інвестиційний паспорт територіальної громади складається з семи розділів. У першому з них дається загальна характеристика території. Потенційний інвестор знайде тут всю інформацію, що стосується особливостей географічного розміщення території громади, наявної інфраструктури населеного пункту, економічну активність наявних тут господарюючих суб’єктів, а також відомості про пріоритетні галузі та ті, для появи яких громада має необхідні ресурси.

Окремим підрозділом подаються відомості, які характеризують діючі на території громади фінансово-кредитні інституції – наявність філій банків, обсяги надання кредитів, середні процентні ставки на ринку короткострокових та довгострокових кредитів, відомість про найбільші фінансово-кредитні установи, стан фондового ринку та рівень аудиторської діяльності.

У наступних трьох розділах акумулюється інформація, що стосується факторів виробництва. Четвертий містить відомості щодо наявного виробничого потенціалу, вартості ресурсів та комунальних послуг. П’ятий розділ знайомить з чинним законодавством, що регулює підприємницьку діяльність та діючою системою оподаткування, шостий – з соціальною інфраструктурою територіальної громади.

З кон’юнктурою ринку та фінансовим станом територіальної громади потенційного інвестора знайомить останній, сьомий розділ інвестиційного паспорту.

- В який спосіб буде впроваджуватися інвестиційний паспорт?

- Тут ми скористаємося попереднім досвідом. Ближчим часом будуть визначені у кожному районі «пілотні» територіальні громади, на прикладі яких буде апробовано весь процес формування інформаційної бази і лише після цього, з врахуванням зауважень і пропозицій підемо далі. Все це передбачено в методичних рекомендаціях, які додаються до паспортів.

- І насамкінець ще одне запитання. Бюджетний, інвестиційний паспорт – це напрацювання, про результативність яких можна буде говорити дещо пізніше. На разі закарпатців турбує реальна ситуація з виконанням бюджету поточного року. Що Вас, як голову бюджетної комісії радує, а що турбує у цьому процесі?

- Безперечно, завжди приємніше починати з того, що радує. За оперативними даними за січень-квітень 2007 року до зведеного бюджету області надійшло платежів у сумі 346, 8 млн.грн., що на 97,6 млн. перевищує показники за аналогічний період минулого року. Надходження до державного бюджету склали 166, 7 млн.грн., що більше на 45, 3 млн. Якщо ж брати лише квітень, то протягом місяця до зведеного бюджету мобілізовано 86,5 млн.грн. Це менше (на 13,8%), ніж було зібрано у березні, однак більше на 27,3% у порівнянні з квітнем 2006.

У минулому місяці надходження платежів до місцевих бюджетів зросли на 45,0ідсотків і склали 48,4 млн.грн. Серед проблем, які найбільше турбують – зменшення обсягів надходжень з місцевих податків і зборів на 2,4 відсотки та зниження їх питомної ваги у надходженнях загального фонду. Фактичні надходження до бюджетів розвитку місцевих бюджетів у першому кварталі склали всього 14152,4 тис. – 20,7 відсотки до уточненого річного плану.

Особливо тривожним є цей показник у містах Чоп, Хуст, Між гірському, Перечинському, Тячівському районах. Причин такого стану справ багато і ряд з них виникли не сьогодні. Та попри все, вони ще раз переконують в необхідності прискорення як і бюджетної паспортизації територіальних громад, так і пошуків ефективних шляхів поліпшення інвестиційного клімату в області загалом.

- Дякую за розмову. Нехай щастить Вам.

- Вам також.

Михайло Іванченко, Закарпатське обласне відділення Партії регіонів
Закарпаття: Як поведуться сьогодні представники проурядових партій, що перебувають на чільних місцях у обласній владі?
Закарпатська обласна рада: "Наша Україна" створила коаліцію з Партієї регіонів
Повний список новообраних депутатів Закарпатської обласної ради
Закарпатські регіонали зробили ставку на підприємців