Чи буде відреставрована Горянська ротонда в Ужгороді?

Протягом останніх років завдяки просвітницькій діяльності ентузіастів і фанатів своєї справи непомірно зросла зацікавленість до сакральної архітектури нашого краю, до тих пам'яток, які ще не втрачені, не зруйновані потоком часу. Втішає те, що приходить розуміння: без минулого нація не має майбутнього.

Минулого тижня в Закарпатській облдержадміністрації зібралися посадовці та мистецтвознавці, щоб обговорити й вирішити питання реставрації та збереження для прийдешніх поколінь Горянської ротонди в Ужгороді. Як відомо, ця архітектурна пам'ятка, незважаючи на те, що в неї вже вкладені великі кошти, все ж залишається в плачевному стані. Звичайно, така ситуація склалася не сьогодні. Протягом кількох останніх десятиріч майже нічого не робилося, щоб зберегти унікальні фрески, які уціліли там донині.

Ситуація ускладнилася тим, що в 1991 році Горянська ротонда була передана греко-католицькій громаді села. З того часу, як вважає заввідділом археології Закарпатського краєзнавчого музею Йосип Кобаль. "стан унікальної пам'ятки та її фресок тільки погіршується, а будівництво церковної школи порушило весь архітектурно-мистецький і ландшафтно-історичний комплекс, який зберігся тут щонайменше з XII століття". Громада села на свій розсуд здійснила реконструкцію архітектурної пам'ятки. Зокрема ротонда була перекрита жерстю, всередині були встановлені газові конвектори, що аж ніяк не сприяло збереженню фресок.

Минулого року ротонду перекрили дерев'яною дранкою, зробили нове опалення. Надалі планується продовження робіт з метою збереження унікальної пам'ятки. Про культурну цінність Горянської ротонди, навіть для Європи, свідчить і те, що про неї добре знають уже довгий час в Угорщині, Чехії. Словаччині та інших країнах. Особливо зацікавилися нею в Угорщині. Цього року надійшла офіційна пропозиція Угорщини взяти участь у реставрації ротонди. Йдеться також і про фінансування з їхнього боку.

Не зайвим буде згадати кілька історичних фактів із багатої історії Горянської ротонди. Як свідчать документи, відкриття пам'ятки сталося ще в 1879 році. Тоді на засіданні Угорської тимчасової комісії з охорони пам'яток культури було зроблено заяву про відкриття там унікальних фресок XIV століття. Саме з того часу Горянська ротонда стала відомою не тільки на Ужанщині чи Угорщині, а й у Європі. Науковці розпочали вивчення пам'ятки. В Горянах працювало кілька наукових експедицій. Цікаво, що ще в 1912 році Міністерство освіти і культури Угорщини виділило кошти на ремонт церкви й реставрацію фресок. Уже тоді Горянську ротонду зараховували до кола романських пам'яток.

Проте коли, хто і з якою метою збудував цю унікальну пам'ятку, достеменно не відомо. З цього приводу існує кілька версій, кожна з яких науково обґрунтована. Але водночас кожну з них можна поставити під сумнів.

Ця зустріч повинна вирішити ряд проблемних питань, пов'язаних, зокрема, з організацією реставраційних робіт. Начальник управління культури ОДА Юрій Глеба говорив про про умови співпраці з угорцями та оплату робіт. Реставратор зі Львова Ірина Мельник звернула увагу присутніх на проблеми виправлення помилок, допущених у реставрації, що були зроблені в минулі роки, а також вказала на необхідність проведення комплексних робіт з метою збереження фресок. Передусім ідеться про створення належних умов їх зберігання. А для цього щонайменше потрібні оптимальна температура та вологість повітря. Реставратор також запропонувала проводити не тільки реставрацію, а й консервацію того, що ще вціліло.

Вирішено звернутися до угорської сторони із пропозицією провести спільну експертизу стану Горянської ротонди, а також розв'язати питання щодо методики проведення реставраційних робіт, визначення загальної концепції та процедури фінансування.

Заради справедливості потрібно додати, що Тарас Сопко, головний спеціаліст з охорони культурної спадщини, зі свого боку дійсно докладає багато зусиль, аби розплутати той клубок проблем, що утворився за попередні роки. До речі, востаннє професійну реставрацію фресок Горянської ротонди проводив колектив реставраторів зі Львова у 90-х роках. Учасником була і нині присутня на зібранні Ірина Мельник, яка продемонструвала архівні матеріали, що мають стосунок до цих робіт.

Володимир МИШАНИЧ, Ужгород
Про Горянську ротонду в Ужгороді, або Чому в Україні гинуть храми ЮНЕСКО?
Одна з найдавніших пам’яток України Горянська ротонда в Ужгороді гине від холоду та вологи
На відновлення первісної покрівлі Горянської ротонди в Ужгороді витратять 40 тисяч гривень