Особливості кумівства на Закарпатті

Хрещену маму в нас ще називають нанашкою, маточкою, а хрещеного батька – нанашко, батечко. Найперша їхня місія — брати участь у таїнстві хрещення немовляти. Але нині нерідко запрошені на цю «роль» й самі не знають, що воно таке і до чого зобов’язує. Тому й звернулися до ужгородського православного священика о.Сергія.

Отче, скажіть, будь ласка, в якому віці краще хрестити дитину?

— Церква наполягає на хрещенні дитини відразу після народження. Цим з неї знімається першородний гріх, вона стає членом Церкви Христової, і уся церковна спільнота починає молитися за новохрещеного. До того ж після святого хрещення одразу звершується й друге таїнство — миропомазання.

Однак якщо за певних обставин у батьків не було можливості охрестити малюка, то це можна зробити у будь-якому віці. У моїй практиці був навіть хлопчина, який прийшов на хрещення у 28 років. Людина сама дійшла до розуміння, що не можна жити без духовної благодаті.

Скільки хрещених батьків може мати одна дитина?

— Одного хрещеного батька та маму. Але чи не в кожному селі, або місті щодо цього є свої традиції. Проте церковними канонами такого не передбачено. Це ніби по селах одну й ту ж саму пісню співають по-різному.

Який саме обов’язок лягає на хрещених батьків?

— Не лише носити подарунки на дні народження, а дещо більше — навчити дитину істинній вірі, аби росла духовно багатою. Тож головним обов’язком хрещених батьків є християнське виховання малюка — навчити молитов «Отче наш», «Вірую», «Богородицю» тощо. Хрещені батьки мають «вести» дитину бодай до 18 років. А от годувати, одягати та піклуватися про здоров’я — це обов’язок батьків, які народили дітей.

Нині все більше батьків запрошують священиків здійснити таїнство хрещення вдома. Воно має таку ж силу, як у храмі?

— Таїнство хрещення можна проводити як у храмі, так і вдома, але лише священиком. Власне, воно має однакову силу. Це пов’язане, у першу чергу, з тим, що хрещення відбувається у більшості випадків одразу після народження і маля ще дуже слабке.

Кого можна запрошувати бути хрещеними для своєї дитини і хто не може бути в цьому «титулі»?

— На жаль, у сучасному світі дедалі більше людей беруть за кумів тих, хто щось може дати дитині (йдеться про матеріальні цінності), не думаючи про духовне. Проте всі ми знаємо, чим це може закінчитись. Але обов’язковими вимогами для тих, кого запрошують стати хрещеними батьками для дитини, мають бути сповідування віри, приналежність до Церкви та благочестиве життя за євангельським вченням. Хрещеними дитини не можуть бути її рідні батьки, чоловік і жінка одночасно для одної дитини, психічно хворі люди, малолітні, а також ченці або черниці. В усіх інших випадках перш за все потрібно керуватися мотивами корисності для морального виховання дитини, а не матеріального.

Кажуть, що не можна відмовлятися від кумівства…

— Це — марновірство. Насамперед ви маєте усвідомлювати, що хрещені батьки несуть відповідальність перед Господом за своїх хрещеників. Тож якщо не відчуваєте в собі сил піклуватися про внутрішній стан дитини, її християнське виховання, молитися за неї, то краще все-таки відмовитися від пропозиції.

Якщо хрещені батьки не виправдали надій та ведуть аморальний спосіб життя, чи можна їх, так би мовити, переобрати?

— Жодні обставини поведінки хрещених батьків не є приводом для повторного хрещення. На істинність і благодатність таїнства не впливають гріхи ні хрещених, ні рідних батьків дитини. Щодо відмови від спілкування з хрещеними, то його можна припинити через певні обставини. Причиною може бути, до прикладу, відступництво від віри або неблагочестивий спосіб життя, що саме по собі вже вказує на невиконання обов’язків духовного батька по відношенню до хрещеника. Духовний союз, котрий був засвідчений у таїнстві хрещення, в таких випадках вважається скасованим.

Чи можна бути хресною у дитини своєї куми?

— Можна. Хресні батьки — духовні наставники дитини. Якщо ваша кума вважає, що ви достойні бути хрещеною, то чому б ні.

На 40-й день життя немовляти мати повинна принести його у храм. Звідки це?

— 40-денний термін, після якого жінка-породілля разом із немовлям приходять до храму, є давнім церковним звичаєм, встановленим за прикладом і на згадку про принесення до Єрусалимського храму Богонемовляти Ісуса Богородицею. За канонами Святої Церкви, робиться це по закінченні тілесного очищення матері після пологів та вслід за хрещенням дитини. Під час приходу до храму здійснюється воцерковлення дитини. Хлопчика священик заносить в олтар, а дівчинку благословляє перед іконою Божої Матері. Священик разом із матір’ю, яка стоїть поруч, читає особливі молитви, в яких приносить подяку Богові та закликає на неї Його ласку. І мати, і дитина отримують благословення від священика. Мати — на добродійне життя, немовля — на тілесне та духовне зростання. З цього дня жінка вже може відвідувати богослужіння та причащатися. До цього часу вона не має права входити до храму (від народження дитини), навіть бути у ньому присутньою під час хрестин власної дитини.

♦ До речі, як сама переконалася, на Закарпатті й справді є дуже багато звичаїв кумівства. До прикладу, на Тячівщині хресними – маточками й батечками стають усі пари, які були свідками на весіллі батьків новонародженого. А коли хресні діти стають на весільний рушничок, то, запрошуючи на весілля, одночасно несуть маточкам гостинця. Обов’язково це має бути торт, калач (хліб домашньої випічки) та вино.

Розпитувала
Надія САРАНА, газета “Новини Закарпаття”