Олександр Ледида : "Закарпаття ще не мало такого потужного представництва у парламенті"

Керівник Закарпатської області — про післявиборче життя, сподівання на майбутніх нардепів та нагальні господарські питання.

Результати виборів на Закарпатті, чи триватиме протистояння, які кадрові зміни чекають на область, які надії покладає керівницт¬во краю на новообраних депутатів до Верховної Ради від Закарпаття – ці та інші питання ставили журналісти цього тижня під час прес-конференції голові Закарпатської ОДА Олександру ЛЕДИДІ. Цікавило медійників багато що, особливо з огляду на те, що керівник краю давненько не виходив на відверті зустрічі. Олександр Ледида так пояснив цю ситуацію: «Ми зробили невелику паузу в прес-конференціях на передвиборчий період, щоб це не розцінювалося як передвиборча агітація. Наразі основна політична подія року – вибори до Верховної Ради України – завершилася, тому сьогодні можемо відповідати на будь-які ваші запитання».

«У мене така посада, що я повинен толерантно ставитися до всіх»
– Олександре Олександровичу, яке політичне майбутнє чекає на Закарпаття з огляду на результати виборів до ВР?

– Вибори на Закарпатті минули, і протистояння між політичними партіями невдовзі закінчаться. ЦВК оприлюднила результати, продовжується планомірне життя на Закарпатті. Щодо взаємин між політичними силами, то у мене відносини з усіма лідерами були, є і будуть нормальними. У мене така посада, що я повинен толерантно ставитися до всіх. Секрету немає, що після цих виборів усі відомі політики почнуть переорієнтовуватися, як це відбувається останні 15 років після виборів. Більший акцент виявиться на ті політичні сили, які представлені у парламенті. Несподіванкою не буде, якщо за кілька місяців одні побіжать у «Свободу», інші – в «Удар». Це нормальний політичний процес в Україні.

– А що, на вашу думку, чекає на «Єдиний центр»? Ця політична партія не йшла до парламенту, то яким може бути її майбутнє?

– Напевно, це питання слід ставити представникам цієї політичної сили. Але, якщо йдеться про мою точку зору, то за рік такої партії на політичній карті України вже не буде. Це стосується не тільки ЄЦ, а й багатьох політичних сил. Але однозначно: політсилі, яка не має групи чи фракції у парламенті, важко розвиватися.

– Чи мають під собою ґрунт чутки про збільшення представництва ПР в обласній раді?

– Однозначно, секрету великого немає. Депутати, які займають адміністративні посади, зараз стоять перед вибором: їм треба визначитися, як і з ким працювати далі, адже не може людина займати посаду у виконавчій владі й бути в опозиції. Тобто бути в опозиції до самої себе. Це аморально. Не говоримо про вчителів, лікарів, йдеться тільки про тих, хто займає адміністративні посади.

– Кадрові зміни за результатами виборів відбудуться?

– Щодо кадрових ротацій, то немає й місяця, щоб не було якихось змін. Є люди, які справляються із завданнями – їх підіймають на вищий щабель. Тим, хто не справляється, шукають іншу роботу.

Вибори закінчилися. Готуємося до нових!
– Олександре Олександровичу, які надії покладаєте на депутатів-закарпатців у Верховній Раді?

– Закарпаття ще ніколи не мало такого значного представництва, як зараз. У цьому скликанні парламенту область представлятимуть 11 вихідців із Закарпаття. Коли питання стосується того чи іншого регіону, то всі представники, навіть якщо вони презентують різні політичні сили, завжди відстоюють інтереси краю. Зважаючи на кількісний склад закарпатців у парламенті, наша область може розраховувати на серйозну підтримку. Якщо говорити про питання, де це найбільше потрібно, то це й закінчення протипаводкової програми «Тиса», й реформування медицини, освіти, культури. Попередньо ми можемо говорити про 7 представників Партії регіонів із Закарпаття. Це команда, яка знає чітко, що їй треба робити. Ми разом ішли на вибори і знаємо, які питання депутатам треба відстоювати у парламенті в інтересах Закарпаття і закарпатців. Хоча при цьому додав би: немає такого бюджету в світі, який би задовольнив усі потреби.

– А як бути з тими посадами, з яких зараз ідуть до Верховної Ради України?

– Говорите про посаду мого першого заступника Івана Бушка, який переміг у 73-му одномандатному виборчому окрузі? Я вже розглядаю кандидатури на його заміну, але поки що не називатиму їх.

– У продовження теми, виходить, що на Закарпатті невдовзі знову будуть вибори?

– Так, що стосується 5-ти депутатів обласної ради, які невдовзі займуть місця у Верховній Раді, то на їхні місця прийдуть ті, хто виграє додаткові вибори в округах. Адже ці депутати – «мажоритарники», тому вибори необхідні. Але вибори будуть не тільки на Закарпатті, а й по всій Україні.

– На який період готуватися?

– Ймовірніше за все, навесні.

Про дороги, авіасполучення, площі й театри
– Олександре Олександровичу, якщо говоримо про розвиток області, то найперше треба починати з будівництва доріг, яке вже дасть поштовх до залучення інвесторів, створення підприємств, нових робочих місць, наповнення бюджетів і так далі. То коли нам чекати на кардинальне поліпшення інфраструктури?

– Минулого тижня у мене була зустріч із Президентом України. Під час цієї зустрічі я порушив питання фінансування будівництва та ремонту доріг у Закарпатській області. Зрозуміло, що в попередні роки в зв’язку з проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату з футболу Євро-2012, більше грошей на розбудову інфраструктури, зокрема доріг, отримували ті регіони, де безпосередньо проводилися матчі.

Президент запевнив, що ті кошти, які Закарпатська область недоотримала у минулі роки, будуть закладені у бюджеті на наступний. Так що ми очікуємо збільшення фінансування на будівництво та ремонт доріг у 2013-му. Для туристичного Закарпаття це дуже важливо, оскільки без облаштованого дорожнього сполучення не можемо запропонувати гостям з України та з-за кордону якісного відпочинку й дозвілля. Наш край має чим похвалитися: це і природа, і багата історична спадщина. Для того, щоб туристи захотіли відвідати область, повинна бути відповідна інфраструктура.

– Залучення туристів неможливе без повноцінного сполучення, тож слід говорити й про стару-нову проблему області – авіасполучення…

– Так, існує така проблема. З Ужгорода наразі здійснює рейси один літак, який з’єднує обласний центр Закарпаття з Києвом. На сьогодні маршрут є збитковим, максимальне завантаження рейсу сягає 62–65%. Тому зараз розглядається проект, згідно з яким визначать авіакомпанію, котра надасть аеропорту «Ужгород» менший літак і, відповідно, завантаженість рейсу вдасться збільшити. Уже на наступну сесію обласної ради буде винесено питання щодо підтримки ужгородського аеропорту. Та однозначно – я не бачу перспективи розвитку Закарпаття без авіасполучення!

– Що відбувається зараз у Солотвині й коли переселять людей у Тереблю?

– Відзначу, що карстоутворюючі процеси в Солотвині тривають, провалля розширюються й поглиблюються. Яку ситуацію нам моделювали геофізики, таку й спостерігаємо. Ця територія залишаєть¬ся небезпечною, такою ж може залишатися ще 5–10 років або всі сто. Можливо, жоден будинок так і не впаде, але ризикувати ми не маємо права. Науковці дали чіткий висновок: у цій зоні проживання для людей небезпечне. Тому було прийняте рішення про переселення. Ми ж не будуємо окремі будинки, а зводимо ціле селище, в яке входить вся інфраструктура: вода, газ, тротуари, дороги, будинки, садочок. Зрозуміло, що за рік із цим завданням не впоратися. На сьогодні новий проект на 70–75% готовий, житло – і на всі 90 %. Відзначу, що якщо раніше солотвинці не дуже хотіли переселятися, то після того, як людей відвезли в Тереблю й вони побачили, в яких умовах їм пропонують жити, то вже питають, коли будівництво завершиться. Гадаю, наступного року ми повністю закінчимо цей об’єкт. Для цього потрібно ще 7–10 мільйонів.

– Багато розмов щодо реконструкції площі Народної в Ужгороді. Ваша думка з цього приводу?

– Щодо реконструкції, то був оголошений конкурс, в якому брали участь архітектори з кількома проектами. Зійшлися на одному з них, мені він сподобався. Особ¬ливо якщо порівнювати з тим, що нині площа – велике пасовисько в цент¬рі Ужгорода. Планується ж зона відпочинку для ужгородців і гостей міста. Дуже гарна – з лавицями, фонтаном, місцями, де зможуть діти гратися. Реконструкцію треба робити й ми її робитимемо.

– У доволі поганому стані нині єдиний у краї ляльковий театр «Бавка»: чи забере його область «під своє крило», щоб привести до ладу?

– Ляльковий театр знаходився на балансі міста Ужгород. Ще рік тому я зустрічався із міським головою і зауважив, що такий об’єкт не може залишатися без належної уваги й порекомендував передати його на баланс області. Зійшлися на цьому. Я поки не готовий сказати, чи є рішення міськради про передачу, але коли воно буде, то ми однозначно займатимемося і ляльковим театром. А щодо тих розмов, які точаться в місті: передача лялькового театру в приватні руки для комерційного використання взагалі не розглядається. Це дешевий піар. Поки я працюю – цього не буде.

– Олександре Олександровичу, насамкінець питання стосовно доволі складної ситуації з фінансуванням усіх робіт із Держказначейства…

– Нині через Держказначейство стовідсотково оплачуються захищені статті. Це стосується заробітної платні, енергоносіїв тощо. Є затримка по виплаті незахищених статей. І на це є поважна причина: зараз Україна виплачує значні кошти за закачування газу в сховища. Також тривали розрахунки за кредитами, які взяла на себе держава. Це питання озвучувалося під час зустрічі з Президентом Віктором Януковичем. Наразі можна констатувати, що це питання вирішується і починає більше надходити коштів для покриття незахищених статей. Гадаю, до нового року ситуацію вдасться вирішити повністю.

Наталія ПЕТЕРВАРІ, головний редактор газети "Закарпатська правда"