На Закарпатті завершують розробку мережі піших маршрутів для туристів

"Закарпатський туристичний шлях" — таку назву має мережа пішохідних маршрутів загальною протяжністю 380 кілометрів, яку закінчують розробляти в Закарпатській області.
Головна нитка охоплює більшу частину гірської території області зі сходу на захід, і це, по суті, перший в Україні промаркірований на європейському рівні маршрут. Мандрівників будуть очікувати не тільки притулки і стоянки з найнеобхіднішим, а й десятки сільських садиб зеленого туризму.

На поляні побіля водоспаду Шипот.

Мешканка села Луг Рахівсього району, хімік за професією, Ганна Слюсарчук після закриття підприємства залишилась безробітною. Як на зло, тоді ще й занедужала матір. Якось виборсатися вирішила, запрошуючи в свій дім туристів. Уже п’ять років Г. Слюсарчук у сфері агротуризму і в сертифікованій садибі одна прийняла 500 відпочиваючих з України, Росії, низки західноєвропейських країн. На влаштованому швейцарцями в Ужгороді семінарі для закарпатських організаторів зеленого туризму пані Ганна ділилася набутим досвідом. Про неї довідуються через Інтернет, а найліпша інформація від тих, хто побував у неї, передається, як мовиться, з уст в уста. Іноземців цілком влаштовує екологічно чистий будинок Слюсарчук з дерева, в ньому відсутні пластик чи деревно-стружкові плити з хімічними компонентами. Обігрівають приміщення печі на дровах, вода – артезіанська. Готує господиня страви гуцульської кухні. “На ура” йдуть токан з бринзою і запечена на ватрі картопля зі шкварками. Частину продуктів, особливо молочних, пані Ганна купує в сусідів. У ці дні в розпалі грибний сезон (такого рясного урожаю давно не було), тому відпочиваючі, пересвідчившись у відсутності найменшої радіоактивності, просять готувати дари лісу і на перше, і на друге. І самі в супроводі “битих” місцевих шукачів вирушають на “тихе полювання”. Зрозуміло, провідники вже навчилися по-західному чітко називати платню за такі послуги.

Сьогодні у Всеукраїнській спілці розвитку сільського зеленого туризму перебувають тисячі приватних підприємців, пише Богдан Барбіл у "Високому Замку". Найбільше їх в Івано-Франківській, Закарпатській та Львівській областях. Оскільки досі Верховна Рада тільки в першому читанні прийняла законопроект про сільський зелений туризм, то багато людей, побоюючись податкового тиску, не реєструються, приймаючи клієнтів нелегально.

Приватний підприємець Юрій Бедринець зі села Пилипець Міжгірського району третій рік в екотуризмі. Щомісячний патент вартістю 120 гривень купує тільки на пік сезону - лижний і ягідно-грибний. У великому особняку і прибудові щоденно приймає по 15-20 чоловік. Разом з дружиною і двома доньками створили приїжджим чудовий затишок. Ночівля й харчування обходяться в 50 гривень за добу. В своєму селі та його околицях є чим здивувати Бедринцю мандрівників: старовинна дерев’яна церква, найбільший в Українських Карпатах водоспад Шипот. А нинішнього літа й осені в цих місцях під полониною Боржавою почали масово збиратися любителі екстремальних видів спорту зі всієї України. Літають на паропланах, мотодельтапланах, їздять горами на велосипедах.

Влада Закарпаття в цьому році виділила на розвиток зеленого туризму 30 тисяч гривень. Правда, вона теж не відає, скільки ґазд і ґаздинь надають туристичні послуги. Управління з туризму і санаторіїв облдержадміністрації, провівши власний моніторинг, налічило майже 400 садиб, в яких обслуговують подорожувальників, а матеріали поки зібрані на 170. Ті, хто вже міцно стоїть на ногах, показали свої досягнення на проведеному цими днями в Ужгороді ярмарку “Турєвроцентр-2005”. Його учасники надіслали до Верховної Ради листа з проханням і вимогою не тільки якнайшвидше прийняти закон про зелений сільський туризм, запропонувавши записати в ньому європейську норму: взагалі не стягувати податку з тих, хто приймає у себе до 8 туристів.

І насамкінець: проект "Закарпатський туристичний шлях" здійснюється за допомогою Швейцарії.