Про те, що смерть ректора УжНУ В.Сливки не була самогубством, спецслужби і правоохоронці знали уже

Якось непоміченим залишився невихід у світ минулої суботи незалежного тижневика "Вісті-тижня-центр", який впродовж років веде непримиренну боротьбу із закарпатською мафією і відстоює законні права і свободи громадян. При цьому журналісти тижневика постійно піддаються тиску і відвертим нападкам з боку обласної прокуратури, правоохоронних органів і навіть спецслужб. Цілком припускаємо, що черговий невихід тижневика викликаний якраз консолідацією наступальних дій проти журналістів з боку правоохоронних інституцій області, які сьогодні цілком під контролем кримінально-комерційного мафіозного клану головного канцеляриста країни.



Показово, що тижневик потрапив під прес "властьімущих" саме в період, коли процес над політвязнем №1 в Україні вступив у завершальну стадію, а тижневик, який постійно тримає на пульсі політичні репресії проти закарпатців, міг би розповісти закарпатцям багато цікавого і правдивого матеріалу…



Але чи варто дивуватися утискам свободи слова у країні, де закони останнім часом перестали функціонувати навіть для державних мужів і яка опинилася вже за крок до диктатури і тиранії?..



Яскравим фактом дикого беззаконня і становлення диктатури є сфабрикована на замовлення бандитського клану кримінальна справа проти екс-губернатора Закарпаття Івана Різака і прагнення політичної розправи над ним за його принципову позицію і непродажність.



Серед низки сфальсифікованих на адресу Різака "кримінальних справ" епізод про "доведення до самогубства" колишнього ректора УжНУ В. Сливки посідає чільне місце. Замовляючи у свого кума , прокурора області Ю. Бенци цей епізод, Віктор Балога мав на меті зіграти насамперед на імені популярного ректора, яке б підсилило каскад надуманих обвинувачень проти Івана Різака.



Завдяки потужній інформаційній атаці помаранчевих політтехнологів громадськості впродовж трьох років втовкмачується, що ректор УжНУ пішов із життя саме через самогубство і через те, що довів його до суїциду колишній губернатор Закарпаття Іван Різак, який нібито організовував проти нього перевірки і критичні публікації у пресі.



Однак сьогодні замовникам справи уже не так важливо, причетний до смерті Сливки Різак чи ні. Сьогодні їм головне, щоб у суді смерть Сливки була зафіксована як самогубство.



Слідчі закарпатської прокуратури, яка за час керівництва нею Юрія Бенци, розкладається на очах, обслуговуючи інтереси не закону і громадян, а виключно мафіозного клану, мали зробити все, щоб довести і сам факт самогубства ректора, і причетність до нього Івана Різака. Але ні першого, ні другого вони так і не довели.



Якщо їм і щось вдалося зробити за ці два роки досудового слідства, то лише довести, що самогубства насправді не було.



А що ж тоді було?



Редакція "Світогляду" отримала інформацію про те, що про справжні причини смерті ректора В. Сливки спецслужби і правоохоронці знали уже наступного дня.



Ця інформація стала надбанням кількох ужгородців уже невдовзі після кончини Сливки.



Отож, у травні 2004 року, під кінець робочого дня в одному із кабінетів будинку на вулиці Загорській в Ужгороді ( нині там приміщення Адміністративного суду) зустрілися добрі знайомі, серед яких був , зокрема, п. X., відомий як інформатор правоохоронних органів, та офіцер СБУ п. Y. В той час Ужгород досить активно обговорював смерть ректора, отож і тут не обійшлося без "центральної теми".



Саме X. розповів присутнім, що в нього є достовірна інформація про те, що Сливку вбила його дружина.



( До речі, факт "нічної сварки" подружжя Сливків у ніч на 24 травня першим озвучив один із іноземних послів, який мав того вечора телефонну розмову із ректором і чув у слухавку, що там щось коїться неладне).



За версією X., спецслужби і міліція завжди вели прослуховування телефонів такої категорії людей як ректор університету. Тому міліція і підслухала телефонну розмову Наталії Сливки із другом сімї …офіцером СБУ Z., який на той час був у місті N. З телефонної розмови випливало, що після нічної сварки і удару чоловіка ножем у ліву частину грудей жінка перелякалася, і не знал svit