Бойовий орден Слави ...за 35 баксів!

За такой ціною він продається ринку закарпатської Тересви — оптом і вроздріб...Щоп'ятниці на околиці Тересви(Тячівського району), за кілька десятків метрів від державного кордону, завжди людно і гамірно. Саме тут розгорнувся чималий стихійний ринок, на котрий з'їжджаються гендлювати не тільки з сіл Тячівщини, але навіть з сусідніх західних областей. У випадкової людини голова йде обертом від побаченого: навколо товчія, крик, гамір, всі — купують, продають, міняють...

Є на тересвянському товчку незвичний куточок, де збираються фалериста, антиквари, нумізмати і ще Бог знає хто. Просто долу, на розстелених килимках та ганчірках у пилюці під ногами гендлярів виблискують відзнаки колишньої слави: бойові ордени та медалі. Стає якось не по собі від цього видовища!

Двоє молодиків років двадцяти, з голими торсами, наче на ярмарку, вихваляють свій "товар". А він доволі специфічний — від простеньких комсомольських значків до орденів Леніна, Дружби Народів та орденів Слави. Тут усе продається і має свою ціну — не ту, яку платили за ці неоціненні відзнаки наші батьки та діди в роки кровопролитної Другої світової війни, а "реальну" — в баксах!

На товчку також існують власні критерії оцінки — медалі та ордени оцінюють не за рангом, а як товар. Враховується все: товарний вигляд, унікальність відзнаки (наприклад, солдатська медальна, котрою нагороджували фашистських есесівців може коштувати дорожче, ніж орден Червоної зірки - І.К.), наявність коштовних металів, рік виготовлення, тощо...

...На зеленій бархатці тьмяно виблискує сріблом орден Слави II ступеня, поряд з ним — орденська книжка.

— Скільки просиш? — вказуючи пальцем на відзнаку, звертається до гендляра бритоголовий молодик.

— Там написано — 35!, — відповідає той.

— Тридцять п'ять гривень? — уточнює бритоголовий.

— Зрозумівши, що перед ним стоїть людина, яка випадково потрапила на товчок, продавець зневажливо відповідає: "З гривнями підеш помідори купувати, а тут усі ціни в баксах!".

— Ти бачив таке?!, — обурено звертається до сусіда по прилавку гендляр. — 35 гривень! Я й так задешево продаю - тут одного срібла потягне на 35, а ще й орденська книжка.

Отакої! Хочеш бути героєм — плати 35 баксів. І ти ним станеш!

Публіка на базарі різнобарвна: від солідних чоловіків з шкіряними портфелями до молодиків з рюкзаками через плече.

— Помацайте, цьому сукну зносу немає! — пропонує чоловік середнього віку генеральський мундир двом безвусим юнакам.

— Прошу 100 баксів! Якщо будете брати, трохи скину.

... На долівці, наче підстилку, розстелено бойовий прапор. На ньому, поруч з радянськими бойовими орденами, лежать і нагороди інших держав, а між ними - прозорий поліетиленовий пакет з пожовклими паперами і напис: "Солдатські листи 1942-45 років". їй Богу, стає якесь моторошно від усього побаченого. Адже продають бузувіри Священну батьківську й дідівську ПАМ'ЯТЬ!

Іван КОСТЕВИЧ, "Закарпатська правда"
В Ужгороде праздновали День Победы (Фоторепортаж)
Сергій Слободянюк не забуває про ветеранів війни