В Закарпатье вырубка лесов возросла на 14,2%

Зауважте, що сталася ця прикра подія саме ТРИ РОКИ тому, коли наш Президент дарував закарпатським родинам, потерпілим також від стихійного лиха, неіснуючі будинки та земельні ділянки. І вже тоді верховинці мали гірку нагоду переконатись, що від нашої бісівської влади не варто сподіватися ні милості, ні допомоги, ні навіть людського співчуття. Адже чиновники заявляли їм просто у вічі: "НЕ ПЕРЕСТАНЕТЕ СЮДИ БІГАТИ – ПОГАНО ЗАКІНЧИТЕ!". Чому? А тому, що президентські "подарунки" районними "владиками" були перепродані "потрібним людям" за чималі гроші ще задовго до того, як Гарант "ощасливив" ними потерпілих від стихії та влади верховинців. Точнісінько так само ще три роки тому, коли Україною керував (від імені Президента) "кронпринц" і "хрещений батько" Віктор Балога, зникли у "невідомому напрямку" і досить солідні кошти, виділені державою на укріплення берегів та гірських схилів на Рахівщині. Як розповіли нам досить компетентні свідки тих "стихійно-бюджетних" подій, три роки тому державою було виділено Рахівському району понад 8 мільйонів грн. для проведення робіт по укріпленню зсувонебезпечних схилів та берегів бурхливих високогірних річок. Адже стихія вже не раз лютувала в цьому гірському районі, позбавляючи горян майна, житла і навіть самого життя. Отож ті мільйони були вкрай потрібні для боротьби зі стихією. Але з "Балогану" до кабінету тодішнього голови Рахівської РДА Едуарда Зелінського несподівано надійшла грізна команда: "Гроші – на бочку!". "Барвисті владики" вимагали від районного керівництва поцупити з районної скарбниці ШІСТЬ МІЛЬЙОНІВ гривень, виділених на боротьбу зі стихією. І, ніби насміхаючись, "милостиво дозволили" голові РДА залишити в районі хоча би пару мільйонів для "затикання дірок". Як відомо, пан Зелінський, як і його брат Антон (екс-начальник УБОЗ УМВС України у Закарпатській області, депутат обласної ради) був досить відданим прибічником "помаранчевої" влади і "патріотичного" президента В.Ющенка. Але від такого неприхованого нахабства навіть він вмить протверезів: "Хлопці, побійтеся Бога! Та ви що?!.. Це ж відвертий розбій! Я не хочу через вас потрапити до в’язниці!". Таке прозріння дорого коштувало пану Зелінського: з посади голови Рахівської РДА його звільнили у кліп ока. Адже Україною тоді керував не хтось інший, а "хрещений батько" зграї мукачівських бандюганів пан Віктор Балога. Отож, Бога можна було не боятись, але не боятись Балоги?!.. Так чи інакше, але на місце районного "губернюка" Рахівщини було призначено… мукачівця Бориса Качура, вся службова кар’єра якого нерозривно пов’язана з кланом Балог. І гроші, виділені на укріплення схилів та берегів, з того часу не з’являлися у бюджеті району, розташованого біля підніжжя улюбленої Президентом Говерли. Чомусь так гадається, що навіть з вершини цієї найвищої у Карпатах гори не буде слідів тих мільйонів, які щезли у "невідомому напрямку" і яких сьогодні так не вистачає нашим начальникам, аби уберегти закарпатців від лихих сюрпризів стихії.
До речі, так само таємниче щезли і кошти, виділені державою на будівництво лісових доріг. Тим, хто бодай щось розуміє в екології та лісорозробках, чудово відомо: відсутність лісових доріг призводить до трелювання потужною технікою (тракторами) зрубаного лісу долинами річок та струмків, які, в свою чергу, течуть здебільшого із гірських схилів. Що маємо в результаті? Правильно! В результаті маємо руйнування берегових ліній, підмив гірських схилів і… катастрофічні зсуви, які знищують наші оселі і загрожують самому життю закарпатців. Саме тому держава і виділяє чималі кошти на спорудження в лісі спеціальних шляхів. А що в дійсності відбувається з цими коштами? А відбувається те, про що нам свого часу писали знаючі люди:
"З державного бюджету у 2008 році Закарпатській області було виділено близько 20 млн. грн.. на будівництво лісових доріг. Але, за сприяння посадових осіб ОДА та начальника обласного Управління лісового та мисливського господарства В.І.Мурги, 40% робіт по будівництву лісових доріг до цього часу не виконано (листопад 2009 р.,-Б.Г.), а кошти списано та РОЗКРАДЕНО (Ясінянський, Рахівський, В.Бичківський, Брустурянський, Мокрянський, Мукачівський та Перечинський держлісгоспи)". 40 % від 20 мільйонів – це майже 10 "лимонів" грошей, вкрадених не просто у держави, а нас, закарпатців, які щороку страждають від повеней, зсувів, розмивів та інших "подарунків" природи, розгніваної людським злодійством. Додайте ці мільйони до тих, про які ми вже розповідали вам свого часу у публікації "Мародери" ( "Вісті тижня-центр"; 05.12.2009 р.), і ви одержитк таку суму вкрадених у закарпатців мільйонів, за яку береги та гірські схили на Рахівщині можна було б не лише укріпити, але й встелити турецькими килимами. Можна було б… Але гроші зникають, немов змиті отими "золотоносними" повенями і поховані "прибутковими" зсувами. І зникнувши, ці вкрадені гроші "народжують" палаци наших чиновних панів не лише на закарпатській землі, але й на землях Угорщини, Словаччини, Чорногорії і т.д. Подалі від наших повеней, зсувів і правоохоронних структур.
Хоча… Цих правоохоронних структур наші злодії не дуже то й бояться. Скільки вже було скандалів з викраденими "повенями" коштами?! Скільки разів порушували гучні кримінальні справи?! Скільки гніву та жовчі було вилито на голви злодіїв у наших мас-медіа?! Бодай когось посадили за грати? НІ –КО-ГО!!! Більше того: навіть схоплені на гарячому, злодії з часом ще й робили собі службову кар’єру. Так, наприклад, свого часу в Тячівському районі попався з краденим лісом співробітник тячівської міліції Валерій Мурга. З міліції його вигнали. Куди? А до кабінету начальника обласного Управління лісового та мисливського господарства. Але така доля спіткала не всіх, кого останнім часом звільняли зі служби в міліції. Щастило, як бачимо, виключно злодіям. А ось тим офіцерам міліції, яких позвільняли зі служби за сумлінніта чесні спроби покарати за злочині братків з "Барвоклану", ще й сьогодні доводиться далеко не солодко. І це знають всі, хто нині служить у наших "внутрішніх органах", де, до речі, останнім часом знову почалася чергова кадрова "м’ясорубка". І знову чомусь "перемелюють" тих оперів, які протягом останнього часу працювали над розкриттям кримінальних афер "Балогану". В тому числі – "лісових" і "повеневих" афер. Кажуть, що ручку цієї "м’ясорубки" неофіційно крутить ще один "резидент"Барви" в міліції – полковник Дешко, якого вже й зі служби звільняли за співучасть в "балаганних" аферах (зокрема, у "м’ясній" контрабанді) і навіть пробували притягти до кримінальної відповідальності, але… Але все скінчилося саме так, як і для пана Мурги: пан "барвистий" полковник став… керівником служби по боротьбі з наркоманією у Закарпатській області. Колись казали% !І щуку вкинули у річку!". А це вже не просто "у річку", це – у золотоносний потік!!! Отож, якщо правда, що кадровими чистками нині в УМВС "стихаря" керує пан Дешко, то чим завершиться ця "м’ясорубка", поки що не відомо нікому. Але одне відомо вже точно: після такої "кадрової політики" ніхто з оперативників закарпатських "внутрішніх органів" не матиме найменшої охоти боротися з "Барвокланом" – найнебезпечнішим злочинним угрупуванням на Закарпатті. А ми будемо і надалі писати сердиті статті, давати розпачливі інтерв’ю і сподіватись на милість від Бога і нашої влади замість того, аби викинути бандитів не тільки із влади, але й з нашого краю. Не буде милості, земляки! Не заслужили!..
Богдан Ганжа,
Центр журналістських досліджень