Перспективи вузькоколійок Українських Карпат

Ледве познайомившись з австрійцем Вольфрамом Венделіном, практично кожен починає шукати його українське коріння. Інакше як пояснити його дивну любов до України? Його знання мови блискуче. Акцент, звісно, відчувається, однак відмінків усіх дотримується! КУДИ ВЕДЕ ВУЗЬКОКОЛІЙКА?

Проте українського коріння, хоч скільки шукали його у Вольфрама, не знайшли. Стовідсотковий австрієць. Із сім'ї інженерів. Його дід, творець першого в Австрії локомотива для роботи в рудниках, передав внуку любов до… вузькоколійок. Багато людей скажуть — вельми дивна пристрасть до якогось атавізму. І, напевно, будуть в обивательському сенсі праві. Але якби не було диваків і романтиків, яким нудним був би світ! Вольфрам, звісно, себе диваком не вважає. От його друг Йорг дійсно дивак: побудував вузькоколійку навколо свого будинку й найкращий відпочинок для нього — покататися на паровозі, позираючи на власні вікна. А у Вольфрама пристрасть до вузькоколійок давно вже переросла з категорії хобі у сферу професійних інтересів. Він їх досліджує й пише про них книжки. Своєрідність лише в тому, що історію вузькоколійок він вивчає саме на заході України. Спочатку видав книжку «Вузькоколійна залізниця Східної Галичини», потім — «Вузькоколійки північної Буковини», третій том присвячений Карпатському трамваю, вузькоколійці Вигоди. У певному сенсі по книжках Вольфрама можна судити про технічне становлення Галичини, про її транспортні залізничні артерії минулого та позаминулого століть.

У Європі активне будівництво залізниць почалося в 60-х роках ХIХ століття. Вони швидко завойовували першість у перевезенні пасажирів, сировини, військової амуніції. А паралельно з будівництвом стандартної залізниці (завширшки 1668 мм) велося з останньої чверті століття в передгірських й гірських зонах і будівництво лісових вузькоколійок завширшки 700—760 мм. Рух по них здійснювався за допомогою коней, локомотивної та моторної тяги. Початкове призначення — доставка зрубаних стовбурів дерев із карпатських лісів безпосередньо на лісопильні та лісохімічні заводи, транспортування робочої сили. Наприклад, мала залізниця довжиною 17,9 км доходила до самого двору Ужгородської меблевої фабрики «Мундус». Коли лісосіка свій ресурс вичерпала, дорогу демонтували. А часто на демонтаж не вистачало сил, і про вузькоколійку «забували»…

ПЛЮС РЕСТОРАНИ Й ТУАЛЕТИ. БАЖАНО... СУЧАСНІ

— Звісно, сьогодні промислово-транспортне призначення вузькоколійок повністю зникло, але колія, що залишилася, може бути використана з іншими цілями — туристичними, — цю свою точку зору де може відстоює Вольфрам, — подивіться, як працюють вузькоколійки в Австрії! Вони возять туристів, зупиняючись то в тому, то в іншому мальовничому куточку. Щоправда, там існує необхідна інфраструктура. Ресторани й, звісно ж, туалети.

Туалетів у лісі українські туристи можуть і не потребувати, а от австрійці, коли їх Вольфрам привіз в українські Карпати, почувалися дуже незатишно, дехто навіть наступного дня відмовився заходити далеко в ліс. Що вдієш: звичка — друга натура…

ЦІЛКОВИТА ГАРМОНІЯ

Мало хто знає, що цього року проходив III Міжнародний форум «Карпатський трамвай», у роботі якого Вольфрам Вендлін узяв найактивнішу участь. Присвячений форум був справі відновлення вузькоколійок на території українських Карпат, виду транспорту, який вельми успішно на початку ХХ століття допомагав просуванню цього регіону шляхом цивілізації, будівництва та вiдродженню промисловості і який можна було без надмірних труднощів провести навіть у важкодоступних гірських місцях, де звичайну колію побудувати було б просто неможливо. Звісно, сьогодні від цих трас мало що залишилося, а поновлення вимагає чималих коштів, залучення інвесторів. З того, що діє, можна назвати сертифіковану лінію Личаків— Підзамче через регіональний парк «Знесіння» автомотрисою АС-1. Туристичний маршрут долиною ріки Мізунки до Вигоди, яким їздить відреставрований тепловоз і вагон під назвою «Карпатський трамвай». Чимало ентузіастів виступають і за реставрацію в містечку Сколе на Львівщині музею вузькоколійок. Зробити це не дуже складно, бо збереглися й австрійська вузькоколійна цистерна, й тривісьова серійна пасажирська дрезина ПД-1, й навіть німецький дерев'яний критий вагон. Окрім техніки, в музеї планують виставити копії документів і статут залізниці барона Гредля. Була така колія наприкінці ХIХ століття — від Сколе до Демни, де барон побудував замок, що зберігся й донині. «Крутий» був барон — навіть свої монети карбував! До речі, вузькоколійка пролягає через теперішній національний парк «Сколевські Бескиди» й, звісно, було б надзвичайно цікаво її відновити. Щодо екології вузькоколійка — досить чистий транспорт. Пояснюється це невеликою зоною відчуження й кількістю викидів у 10—20 разів меншою, ніж у автотранспорту. Тобто йдеться майже про абсолютну гармонію з довкіллям.

— Мені б дуже хотілося, щоб туристи з країн Західної Європи повірили, а вірніше — самі пересвідчилися, що Україна — надзвичайно гарна й безпечна країна, — говорить Венделін. — Навіть міркував, як би зробити вам рекламу? Я співпрацював iз львівською громадською організацією WETI, що займається розвитком екології та туризму. У складі організації — багато молодих людей, усі вони мають передовий, прогресивний свiтогляд. Уже двічі разом здійснювали подорожі «Екоосвіта — вузькоколійками», протягом яких волонтери організації, студенти й учні закладали основи нового виду туризму, а українські Карпати розглядалися як об'єкт міжнародного туризму. Повірте, мине зовсім небагато часу, і все це стане реальністю. Напередодні Нового року мені хочеться побажати вашій країні якісно нового просування вперед, просування прискореними темпами — до благополуччя, до процвітання. А туристів, зокрема й тих, хто мандрує вузькоколійками, щоб було у вас сила-силенна!

«День», №1, вівторок, 11 січня 2005 р.

В Ужгороді, на базі обласної дитячої залізниці, презентували Боржавську вузькоколійну залізницю
Незвичайне пограбування відбулося на Закарпатті
На Закарпатті відроджують вузькоколійну залізницю