СЛОВО ПАРОХА

Слава Ісусу Христу!

Сьогодні, возлюблені у Христі, браття і сестри, Свята Церква Христова врочисто, із надзвичайним духовним піднесенням, святкує велике християнське празднество «Знайденя і Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього».
І цієї святкової днини корисним буде для нас поринути нашими думками, поновити у своїх серцях ту велику подію, що відбувалася із знайденням Хреста Господа і Спасителя нашого.
Починалося четверте століття від Різдва Христового. За цей час ще юна церква Христова піднімалася від сили в силу і, нарешті, за святого рівноапостольного імператора Константина у 313 році здобула право на вільне життя. Дякуючи Господу за Його великі милості, народ масово приймав Тайну Святого Хрещення, вступаючи в огорожу Святої Церкви Христової. Серед охрещених, в першу чергу, були – імператриця Єлена та її син Константин. Настав час, коли Дух Святий вдихнув до серця рівноапостольної Єлени бажання вклонитися місцям, освяченим перебуванням Христа Спасителя на землі. По дорозі до Єрусалиму свята Єлена сподобилася одкровення віднайти та вклонитися Хресту Господньому, на якому був розіп’ятий наш Спаситель. Однак, це було нелегкою справою, бо юдеї та язичники, котрі довго боролися з християнством намагалися стерти з лиця землі усе, що нагадувало про Христа. Мабуть, з цією метою Хрест був захований від людського ока і закопаний у землю. Довго довелося шукати Єлені Господній Хрест. І ось їй показали на гору, де був збудований язичеський храм. За наказом імператриці це капище ідолів було розрушене і почалися розкопки. Таким чином було і віднайдено Хрест Господній. Невимовна радість охопила усіх християн: усім хотілося своїми очима побачити Хрест. Патріарх Макарій, із допомогою єпископів, поволі піднімав Хрест над людьми, а вірні, зі сльозами радощі на очах, невпинно повторювали: «Господи, помилуй!».
На пам’ять знайдення цієї великої християнської святині у 326 році був установлений празник ВОЗДВИЖЕННЯ.
614 року персидський цар Хозрой, перемігши війська греків, здобув Єрусалим. І тільки через 14 років, 628 року, перси повернули Хрест християнам. У пориві благовіння та великої пошани до святині, імператор сам вирішив нести Хрест.
Тут, за історичними відомостями, сталося велике чудо, коли імператор Іраклій у воротах Єрусалиму поклав на себе Хрест, то не міг зрушитися з місця. Усі були здивовані, а патріарх сказав імператорові: «Господь наш, Ісус Христос, ніс Свій Хрест не одягнений в порфиру, не у багатій одежі, не з величчям і пишністю, а в образі покірного і зневаженого раба , засудженого на страту. Якщо ти побажав нести Святий Хрест, відклади своє царське вбрання». І у пам’ять цієї події, яка сталася 27 вересня 628 року, був остаточно встановлений день святкування на честь Животворящого Хреста Господнього.
Багато різних думок виникає при спогляданні на Хрест Господній. Хрест – наше спасіння, сила, наша міць, наш символ. Скільки разів, знаходячись у найтяжчих обставинах життя, християнин вдається до хресного знамена. Ним ми осіняємо себе, своїх близьких. Хрест ми встановлюємо на храмах Божих. Хрест ми отримуємо при хрещенні в ім’я ОТЦЯ і СИНА і СВЯТОГО ДУХА. Хрест буде і на місці нашого останнього перебування на землі – на могилах наших.
Доцільним буде згадати й те, що кожен із нас за Божим провидінням, від Бога отримує ще й свій власний Хрест. Спаситель просить нас: «Коли хто хоче за Мною йти, нехай зречеться себе і візьме хреста свого та йде за Мною» /Мт. 16,24/. А це означає, хто хоче бути Христовим, той повинен йти за Його вченням, виконувати Господні Заповіді. Цей Хрест буває нелегким, і ми не можемо до кінця покірно Його нести, отож, не можемо наслідувати Христа. Але коли ми згадаємо слова Спасителя, що сказав: «Хто не бере Хреста свого, і не йде за Мною, той не гідний Мене» /Мт. 10,38/, тоді хай тремтять серця наші, що віддаляємося від Бога, від власного спасіння.
І хай ніколи цього не буде з нами, бо ми є діти Божі, а Хрест Господній хай буде для нас, земнороджених, дороговказом усього нашого життя!
Сьогоднішнього святкового дня, возлюблені у Хресті, браття і сестри, хай знамено Животворящого Хреста Господнього осінить усіх Вас; хто прийшов до Божого храму, хто знаходиться в терпіннях чи хворобах, в подорожах чи на службах – надасть усім Вам здоров’я, наснаги, терпіння, успіхів у благородних справах на довгі й довгі роки життя в Господі нашім – ІСУСІ ХРИСТІ.

Благословення на Вас!
Ваш у ХРИСТІ,
отець Іван Тидір